Багато Марій не буває: подружжя назвало всіх дочок одним ім'ям

У багатодітній родині з Запоріжжя Юрія та Людмили Надтоків всі 6 дітей захоплюються спортом і планують з ним пов’язати своє майбутнє. Батьки підтримують вибір дітей і всіляко допомагають їм у досягненні спортивних звершень. Половина дітей — дівчатка з іменем Марія.

Пише Суспільне.

Як виховують шістьох дітей подружжя Надтоків поділились із кореспондентами Суспільного Запоріжжя.

Подружжя Людмила та Юрій Надтоки прожили разом 16 років. Це їхній другий шлюб. У ньому — шестеро спільних дітей. Разом зі старшими — 9. Народження кожної дитини батько називає Божим даром. Як і те, що всіх дівчаток назвали Маріями:

"Три Марії. Перша народилась, ми її на честь бабусі назвали Марією. Друга народилась на Покрову. Назвали Марія. І тут через рік і три місяці ще одна Марія народилась. Старша — Маруся, середня — Ляля, а маленька Уня, Унечка".

Всі три Марії відвідують секцію з тхеквандо і вже мають нагороди. Батько, який у молодості багато часу приділяв футболу та боксу, щиро радіє їхнім спортивним успіхам. Старша Марія — чемпіонка України з тхеквандо у своїй вазі, середня — переможниця чемпіонату “Діти України”.



Молодші сини виявляють схильність до футболу.

"Я всім діткам своїм дуже рада. Дуже всіх люблю, вони мені дуже дорогі. Старші у мене — дві доньки, я дуже хотіла хлопчика. Так чекала й переживала, щоб був хлопчик, навіть, на УЗД не ходила, поки не народила. І Юру одразу назвала на честь батька, а цих маленьких — на честь дідусів", — каже мама Людмила Надтока.

Система виховання у родині проста — всі щоденні побутові справи роблять гуртом.

Велика оселя, в якій проживає родина — з нежитлового фонду міста. Шість років оббивали пороги владних кабінетів, розповідає Юрій, і зрештою на них звернули увагу. З необлаштованого приміщення дорослі самі зробили шестикімнатну квартиру. Найбільша в ній — спортивно-ігрова. Тепер її необхідно наповнити спортивним інвентарем, каже батько:

"Дали нам нежитлові приміщення, які є в місті. Ми об’їздили — одне підійшло. Менше квадратури не можна. І знайшли. Таке тут було — ні вікон, нічого. І ми викупили".

Торік Людмилу нагородили почесним званням “Мати-героїня”. Своє майбутнє діти визначатимуть самі, кажуть батьки.

Але не заперечують, якщо всі вони будуватимуть спортивну кар’єру, адже переконані: у спорті — краса, здоров’я, динамічне й змістовне життя.