Як боротися з фейками, якими нас намагаються зламати росіяни

Медіа-експертка, засновниця проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк розповіла, що росіяни намагаються нас зламати фейками, тому вонапояснила, як з цим боротися.

Якщо поглянути на ці дві фотографії, які спікерка запропонувала до перегляду, можна дуже влучно зрозуміти, у чому полягає суть фейків та дезінформації. Простими словами, це неповна правда доповнена брехнею. І вона працює. Особливо у часи війни. Як обмежений кут огляду може спотворити подання інформації. На цьому і будуються фейки.





Саме тому Волинський Інститут Права організував вебінар для представників волинських територіальних громад з експерткою, аби навчити їх розпізнавати фейки. Це надзвичайно важливо, адже учасники вебінару постійно працюють із людьми, і їх критичне ставлення до інформації може як підвищити їх особисту безпеку, так і розвінчувати фейки серед населення. Останнє підвищить рівень якості інформаційного простору і врятує багатьох громадян від статусу «жертва інформаційної маніпуляції».



Альона Романюк наголошує на тому, що в умовах війни, чутливість до інформації серед населення підвищилася в рази. Також посилилася частота застосування «інформаційно-психологічних операцій». Останнє дуже ефективно використовує пропагандистська машина країни-окупанта. А невміння ідентифікувати такі інформаційно-
психологічні ходи робить співучасниками цих ворожих операцій і наших громадян.

«Немає людини, якої не можна обманути. Питання лише у рівні резистентності до брехні. У вмінні розпізнавати її», – зазначає Альона Романюк.

Для того, аби пояснити, як це працює експертка для початку пояснила, яке середовище найсприятливіше для народження і розмноження фейку. Це – інформаційний вакуум. Чим менше інформації про факт, який вам подають, ви знаєте, тим більше простору для маніпуляцій та обману.

Тому важливо при отриманні будь-якої інформації ставити до неї критичні запитання:

Хто поширив цю інформацію? Що є джерелом цієї інформації? Чи можна виявити це джерело? Наскільки інформація відповідає дійсності, а не є простоє вигаданою або спотвореною.

Найтиповішими каналами поширення дезінформації є:

● Вайбер-спільноти
● Телеграм-канали
● Фейсбук та інстаграм
● Традиційні медіа
● Метод “ББС” (баба бабі сказала)

Як пояснює Альона Романюк, навіть офіційні відомства ставали жертвами фейків. Щоправда причиною таких помилок був людський фактор.



Саме людський фактор і є основною причиною вірусного поширення тої чи іншої дезінформації. Люди лише на основі довіри один до одного передають інформацію (наприклад, у чатах) перед цим не перевіривши її на правдивість.

«Проблема людей, які поширюють дезінформацію або фейки в тому, що вони мають намір захистити, попередити, вберегти. Часто вони не мають наміру зробити зло, але практично діють на руку ворогу. Коли ми поширюємо якусьінформацію, не докопавшись до істини, ми тільки допомагаємо окупантам», – каже Альона Романюк.

Лекторка надала практичний алгоритм виявлення дезінформації.



Важливою частиною інформаційної гігієни є також культура поведінки у соціальних мережах. Необхідно посилити безпекові системи захисту акаунтів у різних соціальних мережах, а також переконатися, що доступ до інформації про вас є контрольований.



На жаль, в умовах війни українці щодня страждають від потужних інформаційних атак ворога.

Завдання фейків: дезорієнтувати, посіяти паніку, дезорганізувати, вселити страх та зробити українців слабкими. І лише застосування технік інформаційної гігієни може врятувати всіх і кожного окремо від таких психологічних станів.

Тож, важливість перевірки інформації прирівнюється до ритуалу «помити огірки чи помідори перед споживанням». Адже ми не їмо що-небудь за столом, то чому не задаємо собі питання, що їсть наша голова?

«Зараз росіяни намагаються нас зламати. І оскільки ви працюєте з тою аудиторіє, яка є в регіонах і маєте вплив на цю аудиторію, вас теж можуть зламати. Тому подбайте, будь ласка, за свою безпеку. Ви таким чином вбережете себе і людей, які вам довіряють», – підсумувала лекторка Альона Романюк.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Instagram