Як працюють українські партизани на окупованих територіях та хто ними керує

Командування ССО Збройних Сил України на своїй офіційній сторінці у Facebook зазначило, що «нині у складі Сил спеціальних операцій діє потужна мережа, до якої входять підготовлені загони так званих партизанів… Бійці цих підрозділів з перших днів вторгнення й донині працюють на окупованій території по всій Україні, проводять розвідку в тилу противника, здійснюють диверсійні заходи тощо.

Результати їхньої роботи — це знищені особовий склад і техніка противника, командні пункти та шляхи сполучення, вдале перешкоджання просуванню ворожих військ», пише армія інформ.

І дійсно — чи не щодня ми читаємо у ЗМІ та соціальних мережах про успішні дії нескорених українців, які залишившись на тимчасово захоплених рашистами територіях, продовжують чинити опір терористичній зграї. Замахи на військових рф, зрадників та колаборантів, що працюють на агресора в окупаційних адміністраціях, вибухи на залізницях, підриви мостів, інші диверсії, поширення антиросійських листівок свідчать про високу активність українських партизанів.

Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті дійшов висновку, що завдяки їм росіянам складно встановити стійкий контроль над цими регіонами та втілити плани приєднання захоплених територій півдня.

З американськими колегами погоджується український військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. В коментарі АрміяInform він зауважив, що у нас партизанський рух легітимізувався на законодавчому рівні з набуттям чинності Закону України «Про основи національного спротиву», який врегулював створення загонів територіальної оборони й визначив, що в Україні може діяти рух спротиву, координований Силами спеціальних операцій ЗСУ. На його думку, наші партизани не лише завдають супротивнику відчутних воєнних втрат, а й суттєво деморалізують агресора та його посіпак.

— Через значну кількість нелояльного населення, особливо на півдні, та його антиросійських дій щодо, приміром, підриву автівок, надсилання повідомлень і попереджень на адресу колаборантів, росія відверто розгубилася з тим, що робити з окупованими територіями, — стверджує експерт. — Спочатку інтервенти думали, що застосують сценарії «ДНР» і «ЛНР», потім бажали створити якусь там «таврійську губернію». Зараз вони починають говорити про референдум з перспективою незаконної анексії, але й цього не можуть зробити через дії руху опору, який плутає їм карти.

На думку Олександра Мусієнка, сучасний опір у тилу дещо відрізняється від, наприклад, визвольних перегонів Української повстанської армії: «Зараз рух опору використовує різні тактики, зокрема підрив залізничного мосту між Мелітополем і Токмаком — це диверсійна робота класичного партизанського типу. Але при цьому не обов’язково партизанам проживати десь у криївках, переховуватися у лісах… Крім військової боротьби з окупантом, проукраїнське населення вчиняє й ненасильницький спротив, який проявляється в непокорі, солідарності людей, інформуванні ССО про дислокацію ворога, розклеюванні агітаційних листівок».

Звичайно, рух опору й способи його організації — це тема вкрай утаємничена. АрміяInform вдалося поспілкуватися з офіцером одного з управлінь ЗСУ, що з 2016 року координує одну з тилових мереж підпільників Донецької області. Підполковник із позивним «Чак» розповів, що свого часу працював у Департаменті карного розшуку МВС України й за своїми посадовими інструкціями спілкувався з негласними агентами-інформаторами.

— Цей контингент із категорії кримінальників використовується оперативниками для отримання інформації про вчинені або такі, що готуються, злочини. Багато хто і цих громадян, що свого часу відбули покарання, виявилися справжніми патріотами, — розповідає «Чак». — Перебуваючи на окупованій території, вони інформують командування про скупчення особового складу військ російської федерації та їхню передислокацію… Офіцер пригадав кілька вдалих залпів українських артилеристів по танках та бойовій техніці за координатами, що надали його інформатори.

— На жаль, двох із п’яти моїх агентів росіяни виявили й розстріляли, — каже він. — Троє продовжують працювати. Підполковник каже, що навіть у не цілком законослухняних наших громадян є дух волі й мотивація, якої бракує рашистам: «Мої слова схожі на високу патетику, але ми дійсно заради України готові піти на смерть».

Колишній керівник партизанського осередку у 2014-2015 роках на Луганщині Герой України Володимир Жемчугов в ефірі телеканалу «Україна-24» сказав, що до організації українського підпілля, крім ОСС, яким у цьому належить провідна роль, долучаються й інші силовики: «З кожним днем партизанських операцій стає дедалі більше. СБУ займається своїми осередками, поліція, військова розвідка, ТрО — своїми. Те, що я бачу зараз на півдні — наші спецслужби головним чином зосередилися на двох напрямах: перший — ліквідація зрадників і колаборантів, другий — знищення складів і шляхів постачання ворожої зброї та техніки».

Володимир Жемчугов говорить, що, на жаль, і рашисти також підготувалися до протидії руху опору.

— Вони приходять у кожне місто, кожне селище вже із заготовленими списками, де позначені ветерани АТО, правоохоронці, патріоти. Головним зрадником патріотів став Facebook, — стверджує він. — Партизанів їм знайти тяжко — бачите скільки вдалих операцій було проведено останнім часом… Тож окупанти у безсиллі ходять по домівках з обшуками й часом затримують цілком мирних громадян, які лише робили на захист України дописи в соціальних мережах.

Аналізуючи останні повідомлення в мас-медіа, можна зробити висновок, що поступово набирає обертів партизанський рух у тимчасово окупованому Криму та навіть у російській федерації та підпорядкованій їй білорусі.

Зокрема постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева в ефірі Громадського радіо сказала, що антивоєнні активісти «і шини проколюють в автомобілях, де є Z-символіка, і військкомати підпалюють, і лавки у парках розмальовують… Я думаю, що за правильної комунікації з українського боку такі акції можуть тривати». За її словами, наразі відомо про понад 100 таких випадків.

Про те, що за злочинні дії свого диктатора доведеться розплачуватися довгі роки, починають розуміти й деякі росіяни. Не те що вони підтримують Україну — скоріше, переживаючи за своє майбутнє, вони проводять нечисленні акції протестів, аби не потрапити до російської окупаційної армії — кидають «коктейлі молотова» у приміщення військкоматів. А зовсім нещодавно за аварію на залізничній колії, що веде до складів комплексного зберігання ракет, боєприпасів та вибухових матеріалів (в/ч 55443) головного управління міноборони рф, взяла відповідальність така собі «Бойова організація анархо-комуністів» у володимирській області.

Сподіватися на ефективність епізодичних диверсій російських або білоруських партизанів немає сенсу… У справі боротьби з терористичною ордою покладатимемося на ССО ЗСУ та на наші сили спротиву.