В Україні досі веде діяльність партія регіонів

Депутати Криму, Донеччини та Луганщини все ще з повноваженнями.

Наші Збройні сили активно працюють над звільненням територій, зокрема тих, які окуповані з 2014 року. На цих територіях, як і в захопленому Криму, діє досі склад місцевих рад, обраний ще 2010 року на чергових місцевих виборах, пише Чесно.

Багатьом це важко усвідомити, але оскільки на цих територіях не проходили чергові вибори у 2015 та 2020 роках, то склад рад там з того часу не змінився, і ці депутати досі мають мандати.

Мін’юст та СБУ судяться з партіями, які вважають проросійськими. Верховний суд уже прийняв рішення щодо низки таких партій, зокрема ОПЗЖ, Партії Шарія та ПСПУ, але Партію регіонів досі ніхто не забороняє.

Рух ЧЕСНО детально дослідив 4 законопроєкти, які наразі перебувають на розгляді профільного комітету парламенту. Так, урядовий законопроєкт, який поки має найбільшу підтримку, пропонує позбавляти мандатів представників заборонених проросійських партій. Але у 2010 році у радах перемагали партії, що досі не заборонені.

Виходить, що держава створює дві різні реальності: одну для ТОТ, де нічого з 2010 року не змінювалося, й іншу — для підконтрольних Україні територій, де ситуація в місцевих радах може серйозно змінитися.

Будь-яка заборона партій має бути виписана настільки чітко, щоб у проросійських сил не було жодних шансів надалі виграти у Європейському суді з прав людини. Понад тим, для українців вкрай важливо, щоб представники проросійських партій зараз не просто втратили мандати, а й не могли у майбутньому балотуватися до парламенту та до місцевих рад. Наразі це реально, лише якщо є рішення суду і непогашена судимість.

Що стосується парламенту, який проголошує курс на боротьбу з представниками проросійських партій, то у щирість таких намірів важко повірити. І не просто тому, що представники ОПЗЖ стали частими гостями каналу Рада, а Рух ЧЕСНО фіксує, що у парламенті фракція ОПЗЖ дає свої голоси на підтримку потрібних владі рішень.

Нехай Конституція не дає нам зараз права позбавити проросійських парламентарів мандатів. Але для того, щоб зняти Нестора Шуфрича з головування у Комітеті з питань свободи слова треба лише політична воля народних депутатів.

Якщо на сьомому місяці війни її немає, законопроєкти створюють різну правову площину для підконтрольних територій і ТОТ, яка справжня мета цих дій? Популізм чи прагнення реально вирішити питання із представниками проросійських партій? І так само постає риторичне питання, чому досі не заборонили Партію регіонів?