Як Україна утримує полонених росіян. ФОТО

Полонені росіяни харчуються тричі на день, читають та мають можливість здійснювати телефонні дзвінки

Журналісти побували у найбільшій установі, де утримують російських та «ЛДНРівських» полонених. Про це йдеться у репортажі ТСН.ua.

В єдиному та найбільшому таборі України та Європи для військовополонених показали, як живуть та чим займаються ті, хто прийшов вбивати українців. Точне місцерозташування цієї установи, кількість полонених не розголошуються владою. Так рекомендували військові та українська розвідка.

Найперші полонені, які сюди потрапили декілька місяців тому, були впевнені, що їх очікують знущання, катування, деякі навіть вважали – їм відріжуть все, що відрізається.

«У них був страх. Коли їх привезли, надали можливість помитися, одягнутися, коли нагодували - страх розвіявся, але вони не могли спочатку звикнути до цього», – розповіли в установі.

Наймолодшому серед полонених 19 років, найстаршому – 56.

Після того, як черговий солдат окупаційної переступає поріг цього табору, він проходить низку обов’язкових процедур. Серед них: здавання на зберігання особистих речей, форми, медогляд, отримання білизни та одягу. Після цього полонені відправляються на 14-денний карантин. Простіше кажучи, проходять адаптацію. Деяких навіть навчають правильно користуватися електрочайником і бойлером.

Після проходження карантину полонені направляються до інших житлових корпусів. У кожного з них є ліжко, постільна білизна та невеличка тумбочка для особистих речей.

Деякі з полонених виявляють бажання читати – для цього в тюремній бібліотеці беруть книжки. Наприклад, біля ліжка одного з них ми побачили підручник з географії України, інший полонений, як виявилося, вивчає фізику.

Як і вимагає міжнародне законодавство, полонені в таборі мають право на сон протягом 8 годин. Будять їх о шостій ранку, дають час на ранкові процедури. Після сніданку полонені працюють. Далі за розкладом – обід. Після завершення робочого часу в них – дозвілля. За бажанням та після узгодження вони можуть навіть грати в футбол на тюремному стадіоні. Після вечері також надається вільний час.

Після вечірніх процедур, о 22:00, полонені мають право піти спати. У вихідні до них приїжджає священник, але в таборі не пригадують, щоб хтось із росіян прохав його вислухати сповідь.

В разі оголошення повітряної тривоги всі полонені, незалежно від часу доби, йдуть до укриття.

«В такі хвилини у них найбільше розчарування в «руском мірє», – коротко резюмує працівник табору.

Полонених годують тричі на добу. Наприклад, перші страви – це борщ або суп, другі – каші або картопля. Обов’язково – риба або м’ясо, салати, хліб.

У полонених є право телефонувати рідним зі спеціального тюремного телефона. Але, як виявилося, буває і таке, коли російські мами або не беруть слухавку в разі дзвінка з українського номера, або роблять вигляд, що не чують.

В установі визнають, що багато з полонених продовжують триматися своєї проросійської позиції. Деякі з окупантів відверто не розуміють, чому їх тримають у полоні. Але є і такі, які кардинально змінили своє ставлення.

Полонені росіяни також працюють. Вони виготовляють в установі те, що використовується в найкращі мирні часи. Наприклад, подарункові різдвяні пакети та опори для домашніх квітів.

Водночас, на думку пенітенціаріїв, які працюють з російськими полоненими, близько 60% останніх після обміну повернуться до лав загарбників. Або нинішня російська влада поверне їх примусово.