Чому путін боїться залишати бункер

Московити офіційно підтвердили, що бункрений дід не буде покидати своє затишне сховище заради G20 на Балі. І навіть по відео він звертатися до учасників не буде.

Про це повідомляє Главком.

По численним московитським «зливним бачкам» пішла версія, що це все обумовлено «міркуваннями безпеки». Мовляв, хтось хотів на бункреного здійснити там «замах» і все тому подібне. Однак в реальності навіть без будь-яких замахів ситуація з цією поїздкою була зрозуміла давно.

Бункрений поїхав би туди лише тоді, якби це виглядало як «перемога», якби це можна було б бодай мінімально зобразити як «дипломатичний прорив», але тут жодних шансів немає. Їхати ж, аби ні з ким не зустрітися, аби всі тебе ігнорували – це те ще задоволення, якщо ти ще вчора бачив себе «одним з кількох світових лідерів». І найбільш прикро у цій ситуації має бути від того, що ніхто окрім самого політичного пенсіонера у цьому не винуватий.

Розпочавши агресію проти України, він сам пішов по шляху десакралізації російського імперського міфу, про жорстоку, але потужну світову силу. Потуга зникла, а з нею – страх. А за страхом пішли і залишки бажання вдавати повагу до того, хто цієї поваги ніколи і не заслуговував.

Оголосив «демілитаризацію» України, а реально провів «чмоніфікацію» Росії. Бачив себе спадкоємцем князів і царів, і став спадкоємцем... Ніколая II.

Не комфортно, коли тобі про це все нагадує, а будь-який серйозний міжнародний саміт якраз є тим місцем, де тобі все нагадує про «звершення». Набагато затишніше у власному бункері, де можна облаштувати затишний для себе світ майбутніх видатних перемог, наступів, завоювання світу... І люди довкола усі тебе розуміють, заглядають в очі, розказують про твою велич.

Тому краще нікуди не виходити, тим більше – не виходити на яскравий світ геополітичної реальності. Цей світ виявляється смертельним для старих кремлівських упирів.