Головна риса путіна, яка впиває на війну в Україні

На думку військового американського аналітики Роба Лі, путін страждає на прокрастинацію. Російський президент довго відтягував зміну військового керівництва росії та оголошення мобілізації, дотягнувши до незворотних наслідків, пише Телеграф.

Про це науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики та військовий аналітик Роб Лі розповів в інтерв’ю The New Yorker. За його словами, прокрастинація – це характерна риса стратегії путіна.

Прокрастинація — це схильність до постійного відкладення навіть важливих та термінових справ, що призводить до життєвих проблем та хворобливих психологічних ефектів. Лише тоді, коли все піде за планом, прокрастинатор прийме необхідне рішення.

До такої поведінки зарубіжний аналітик відніс перенесення мобілізації та кадрові перестановки у військовому керівництві росії. Нагадаємо, що 11 січня главу Генштабу рф валерія герасимова призначили командувачем російських військ в Україні. Сергія суровікіна, який обіймав цю посаду раніше, було понижено до заступника командувача. А мобілізацію було оголошено не 9 травня, як очікувалося, а пізніше — коли армія рф зазнала серйозних втрат на Харківському напрямку. Перед кожним із цих кроків путін довго чекав, щоб ситуація сповільнилася чи пішла не так, як треба.

"Однією з характерних рис російської стратегії є прокрастинація", — заявив Роб Лі.

Крім того, початковий план вторгнення в Україну путін проробляв спільно з ФСБ та кількома високопосадовцями у кремлі. Начальник Генштабу герасімов відіграв ключову роль у війні, але план вторгнення навряд чи належить йому.

Що стосується ПВК "Вагнера" та їх ватажка євгенія пригожина, то найманці зараз відіграють важливу роль, наступаючи в Бахмуті та Соледарі. Засновник ПВК навмисно рекламує себе і робить "обличчям війни": відвідує поранених, критикує Міноборони та фотографується на передовій.

Також Роб Лі зазначив, що росіяни не просто так б’ють по енергооб’єктах України. Окупанти хочуть зробити цю війну максимально дорогою як для України, так і для країн Заходу, які надають їй підтримку. Ще одна мета цих ударів — змусити Київ піти на поступки та погодитись на переговори.