Під час удару по прикордонню загинула 25-річна військова. ФОТО

На Чернігівщині під час російського авіаудару по прикордонних районах загинула 25-річна військова Катерина Ющенко. Дівчина родом із Луганської області, вийшла заміж за тяжкопораненого бійця АТО, а потім сама пішла захищати Україну, пише Обозреватель.

Зустріла Сергія на позиціях на Луганщині
У вівторок, 4 квітня, два російські Су-35 завдали авіаудару по прикордонному району Чернігівської області. В результаті загинуло четверо військових, серед них 25-річна Катерина Ющенко.

Дівчина родом із Луганської області. Як згадує про неї волонтерка Леся Менкуш-Мальків, Каті було 18 років, коли вони з мамою пекли пироги, і вона носила їх на позиції наших військових на Луганщині.

Там вона познайомилася з українським розвідником Сергієм Ющенком. Вона покохала його всім серцем. Катя розповідала, що із Сергієм її познайомив їхній спільний друг, теж військовий. Їй тоді було 18 років, а в Сергія від попереднього шлюбу була дочка майже такого ж віку. І ще молодший син.

Але батьки дівчини не були проти їхніх стосунків. Вони поїхали до Львова, де була частина Сергія, а потім його відправили в АТО. Там, 8 травня 2016 року, Сергій отримав тяжке поранення.

Їхня розвідгрупа вирушила на завдання і підірвалася на міні. Товариш загинув, а Сергій вижив. Лікарі у Харкові спочатку не хотіли Катю навіть пускати до нього. Але потім їй таки вдалося потрапити до реанімації.

Сергій мав поранення обличчя, грудної клітки, хребта, забиття внутрішніх органів, зламану щелепу. Лікарі одразу попередили, що він, найімовірніше, не зможе ходити. Катя не вірила лікарям і весь час сподівалася, що рано чи пізно, але її коханий підніметься.

Потім Сергія перевели до шпиталю у Львів.

Весілля зіграли у шпиталі
А потім пара вирішила одружитися просто у шпиталі. Не всі вірили у цей шлюб, сумнівалися, адже дівчина зовсім молода, а поранений Сергій не може ходити. Але всі вони помилились.

Весілля влаштували просто у госпітальному сквері, на вулиці було тепло. Там встановили весільні арки, прикрашені квітами та білим тюлем. Щаслива Катя в білій весільній сукні та Сергій у військовій формі. Катя тоді плакала від щастя та зайвої уваги до них.

Після тривалого лікування та реабілітації подружжя переїхало до Глухова, отримало квартиру. Сергій навчався бути самостійним. Навчився готувати, навіть ремонтувати машину.

«Було непросто, їй боліли його болі, шукали ліки, ховала свій смуток за сміхом. Але потім, коли Сергій зміцнів і став самостійним, міг обходитися без її допомоги, пішла до армії замість нього. Це була її мрія», – згадує Леся.

Катя служила старшим солдатом у військовій частині у Глухові. А також заочно навчалася у Глухівському агротехнічному професійному коледжі.

Але війну зустріла в Енергодарі, потім була Охтирка.

Крім того, що вона воювала, шукала все необхідне для свого підрозділу – надувні матраци, карабіни, ліки. Волонтерка згадує, що одного разу до посилки їм поклала іграшку ведмедя, і всім він дуже сподобався. З того часу в усі посилки клали ведмедів, а підрозділ стали називати «Катя та ведмеді».

Всі непокоїлися за Катю та її Сергія, а вона хвилювалася за інших, попереджала знайомих про ракетні удари, що готуються, і говорила, щоб були обережні.

Але все закінчилося 4 квітня, коли Сергій набрав Лесю і прокричав у слухавку: «Пані Лесю, загинула моя кохана дівчинка, моя Катюша!»