За тиждень на війні загинули 13 військових з однієї області. ФОТО

За останній тиждень стало відомо про загибель ще 13-х воїнів-захисників з Полтавщини. Інформацію про загибель офіційно підтвердили у військкоматах та громадах, звідки воїни були родом, пише Коло.

9 березня під Вугледаром Волновацького району Донецької області загинув Руслан Саакян з Лазірок Новооржицької громади. Воїн народився в 1990 році.

Без батька лишилося двоє маленьких діток. 15 березня воїна поховали в рідній громаді. Рідні воїна просять присвоїти йому звання Героя України посмертно.



За інформацією Кременчуцької міськради, 25 квітня, Кременчук попрощався із 51-річним українським військовим Юрієм Гогуленком. У захисника залишилися батьки та донька.

Юрій Гогуленко захищав нашу державу від російської ворожої агресії з перших днів повномасштабного вторгнення росії на території України. Мав статус «Учасник бойових дій». Був солдатом військової частини А-7311. Помер 18 квітня 2023 року у Кременчуці від тяжкої хвороби.

Прощання з Юрієм Гогуленком проходило у Міському палаці культури. Поховали військового на Алеї Героїв Свіштовського кладовища поряд з іншими захисниками України.



26 квітня 2023 року духовенством Полтавської єпархії звершено чин відспівування воїна – солдата Олексія Валерійовича Жайворона з Диканської громади.

З перших днів повномасштабної війни чоловік став на захист країни. Він був сапером.

Боєць загинув 20 квітня на Луганщині. Воїну було всього 25 років, він нещодавно одружився.



Також в Диканській громаді повідомили, що під час виконання бойового завдання загинув Ільчишин Степан, стрілець-помічник гранатометника.

Сталося це 22 квітня 2023-го під час виконання бойового завдання поблизу Новомихайлівки, що на Донеччині.

Прощання із загиблим солдатом відбулося 28 квітня біля Свято-Успенського собору ПЦУ в місті Полтава. Поховали воїна в рідній громаді.



26 квітня Горішньоплавнівська міська територіальна громада попрощалася з бійцем Збройних сил України Володимиром Івановичем Голубом, йдеться на сайті міськради.

Народився Володимир Іванович 14 березня 1969 року в місті Орджонікідзе, Північна Осетія. У 1986 році закінчив школу. У 1986-1988 роках проходив строкову військову службу. У 1990 році переїхав до Комсомольська, працював на будівельних підприємствах міста. Із 1996 року 27 років працював на підприємствах FERREXPO – на Полтавському і Єристівському гірничо-збагачувальних комбінатах.

У 2015-2019 роках захищав суверенітет і територіальну цілісність України в Донецькій і Луганській областях. У 2016 році нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції». У 2021 році повернувся на військову службу до лав Збройних сил України.



27 квітня біля військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно» у Горішніх Плавнях відбулося поховання загиблого на російсько-українській війні бійця Збройних сил України Євгенія Юрійовича Шевченка.

Народився Євгеній 15 серпня 1998 року в місті Комсомольську. Після закінчення 11 класів загальноосвітньої школи №1 вступив до Вищого професійного гірничого училища, де здобув професію водія великовантажних автомобілів, водія автомобілів категорії В і С, слюсаря-ремонтника.

2 березня 2022 року був мобілізований на російсько-українську війну.



22 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання солдат Збройних сил України Євгеній Шевченко героїчно загинув біля населеного пункту Ямпіль Донецької області.

29 квітня стало відомо, що загинув наш земляк Новіков Віктор Володимирович (позивний «Вертольот»).

Народився 1 квiтня 1978 року в с. Березоточа Лубенського району. У 2014 році Віктор став одним з перших добровольців батальйону «Азов» та отримав поранення під Іловайськом.

Повернувшись у рідні Лубни, займався вихованням молоді, проводив унікальні тренування. Одразу ж після початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого, пристав до лав 147 батальйону 116 Полтавської бригади ТрО.

Його життя обірвалося на 45-му році життя під Авдіївкою вночі 28 квітня. Він рятував пораненого побратима.



27 квітня Нехворощанська громада провела в останню дорогу свого сина-захисника Сергія Анатолійовича Розсоху.

Загинув воїн торік 22 листопада, на другий день після свого 45-річчя, і відтоді вважався зниклим безвісти.

Народився Сергій Анатолійович 21 листопада 1977 року. Працював комбайнером у місцевій агрофірмі.

У 2015-2016 роках Сергій Анатолійович був учасником антитерористичної операції, службу ніс у високомобільній десантній військовій бригаді. Має медаль учасника АТО, орден Відмінника Збройних Сил України.



24 квітня у боях за незалежність України поблизу Соледара загинув Єщенко Леонід Олександрович (23.06.1997 р.н.).

За інформацією пресслужби ліцею №5, після закінчення 9-го класу Кременчуцького ліцею №5 імені Т.Г.Шевченка, з 2013 до 2017 роки, Леонід навчався у Кременчуцькому льотному коледжі.

Леонід був призваний на військову службу з 2021 року. Він мріяв стати професійним військовим, тому в перші дні війни, за покликом серця, став на захист Батьківщини.

Леонід мав позивний «Француз», воював на Донецькому і Луганському напрямках, захищав Бахмут. Після важкого поранення продовжив службу у 30 бригаді медичного взводу, займався евакуацією поранених з місця бойових дій.



25 квітня в районі населеного пункту Бахмут Донецької області під час ворожого артилерійського обстрілу загинув Мєрний Віталій Сергійович, 19.02.1989 року народження, житель с. Плехів Оржицької громади.

Віталій добровільно, за покликом свого серця став на захист України 12 лютого 2023 року.

Без батька лишилося двоє дітей.



Великосорочинська громада повідомила, про загибель захисника Бабича Олега Миколайовича, 1998 р.н., жителя с. Великий Байрак.

Старший навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А1910, був призваний на військову службу за контрактом з 31.05.2021 року.

Рахувався зниклим безвісти з 26.03.2022 року під час зачистки населеного пункту Кам’янка Ізюмського району Харківської області. В подальшому вдалося евакуювати тіло військовослужбовця. Після проведення молекулярно-генетичного порівняльного аналізу було встановлено особу солдата Бабича Олега Миколайовича, який загинув 26.03.2022 року.



10 березня під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Діброва, Луганської області загинув Савінков Микола Володимирович. Про це повідомили на сторінці «АТО. Соціальний супровід. Кременчук».

Микола був призваний на військову службу під час мобілізації 09.04.2022 року та був молодшим сержантом.

Залишились мати, дружина та діти. Поховання Миколи Савінкова відбудеться 01.05.2023 у Кременчуці.



27 квітня в результаті ворожого обстрілу у районі населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області, отримавши поранення несумісні із життям, загинув захисник з Пирятинщини Сергій Скрипка, про це повідомили в громаді.

Народився він 12 серпня 1988 року в селі Гурбинці. Довгий час працював та жив у Києві, був приватним підприємцем. Перед війною разом із дружиною та дітьми родина переїхала до села Велика Круча.

В перший же день повномасштабного вторгнення з'явився до військкомату та був призваний по мобілізації до роти охорони другого відділу Лубенського РТЦК та СП на посаду стрільця. 1 жовтня 2022 року був переведений до роти охорони в Оржицю. Згодом звідти ж був відряджений у зону бойових дій.

У загиблого лишилася велика родина - дружина, троє діток, батьки.