Коли в Україні відзначають Старий Новий рік

Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, багато дат свят зсунулися на 13 днів раніше. Однак, дата свята Старого Нового року, яке не є церковним залишається колишньою. Старий Новий рік 2024 відзначатимуть, як і раніше, в ніч із 13 на 14 січня.

Про це пише ТСН.

Водночас свято Меланки, яке раніше святкували 13 січня і свято Василя, відповідно 14 січня тепер зрушилися і за новоюліанським календарем припадають на 31 грудня та 1 січня відповідно.

Традиції та прикмети на Старий Новий рік
На Старий Новий рік як і раніше потрібно збиратися з рідними та близькими за столом і опівночі побажати одне одному здоров'я, здійснення мрій і щастя.

Але щедрувати та посівати за новим церковним календарем на Старий Новий рік вже не потрібно. Щедрувати за новим церковним календарем потрібно на Меланку 31 грудня, а посівати - 1 січня, на Василя.

Прикмети на Старий Новий рік
Ясно небо та тепла погода обіцяють удачу та достаток, тоді як дощ чи сніг – до того, що рік буде важким.

Якщо відлига на Старий Новий рік — дощитиме ціле літо.

Коли на Старий Новий рік багато інею на деревах, то рік буде “медовим”.

На Старий Новий рік не можна позичати гроші, аби потім не потребувати їх впродовж року.

Хорошою прикметою на Старий Новий рік було одягатися у все нове, аби цілий рік ходити у новому.

Обов’язково першим у дім на Старий Новий рік мав зайти чоловік, якщо заходила жінка, то це вважається поганою прикметою. Тому жінки сиділи вдома хоч і увесь день.

Ніколи на Старий Новий рік не можна було рахувати монети, бо це було до бідності “ніби милостиню жебрак рахує”. Також не вимовлялось слово “тринадцять”, аби не наврочити біди. Саме тому у ніч з 13 на 14 січня старались нічого не позичати.

Особливо забобонні на Старий Новий рік навіть сміття не виносили з дому.

Загадування бажань опівночі на Старий Новий рік вважається особливо важливим, вважається, що в ці миті бажання особливо сильні і можуть здійснитись