Чому не можна дивитися на дитину через голову

У давнину, що вважається притулком різних забобонів і прикмет, все було пов'язане із повсякденним життям. Особливу увагу приділяли новонародженим малюкам — як найбеззахиснішим.

Про це інформує Ukr.Media.

Літні люди порівнювали немовлят з ангелами, що зійшли з небес, крихітними створіннями, яких треба було берегти як зіницю ока. І молоді матері жили в постійному містичному страху, лякаючись кожної прикмети, здатної нашкодити коханому чаду.

Народні забобони

А забобонів існувало безліч! Не можна було, наприклад, стригти дитині нігті, поки їй не виповниться рік. І існував звичай дарувати новонародженому срібну ложку, яку треба було обов'язково покласти йому до рота — на щастя і радість у майбутньому житті.

Багато прикмет з минулого збереглися до наших днів. Ми ж зупинимося на одній із них. За усталеним століттями в народі повір'ям, дивитися на дитину з узголів'я заборонялося навіть рідній матері. І щодо цього були свої причини, пов'язані, найімовірніше, з язичницькими віруваннями.

Дитина в колисці, на загальну думку, була беззахисною перед будь-якою напастю. Вона була схожа на слабке курча, яке щойно вилупилося з яйця, і яке, за словами старих відьом, можна було наврочити до смерті. Тому навіть матері не дозволялося сидіти біля узголів'я малюка і з надмірною любов'ю вдивлятися в його милі риси. І треба сказати, що коли це траплялося, дитина, справді, починала хвилюватися і голосно плакати. Бувало й так, що немовля відмовлялося від материнських грудей, чим вносило в душі батьків страх і сум'яття.

На думку психологів, у цьому разі йдеться про те, що вкрай чутливий організм дитини реагує на будь-які зміни навколо, які втручаються в її звичний стан. І він по-своєму реагує на флюїди, що виходять від дорослих.

У ті часи навіть близько не підпускали будь-кого до узголів'я ліжечка сплячого немовляти протягом сорока днів. Згідно з цим повір'ям, після закінчення цього терміну у малюка з'являвся ангел-охоронець. Хоча багато жінок були переконані, що заборона має йти з покоління в покоління. Мовляв, навіть дорослі діти могли піддатися пристріту. Не кажучи вже про псування, яке здатна навести погана людина.

Частіше, звісно, молоді матері лякалися того, що, подивившись на дитину з узголів'я, вони могли викликати в неї косоокість. Звідки ж їм було знати, що діти вже з'являються на світ із подібним дефектом. І косоокість зумовлена генетичним родоводом сім'ї.

До речі

З медичної точки зору, є певна шкода, коли дивляться на малюка, стоячи за його головою. Дитина мимоволі задирає голову, закочує очі, щоб кинути погляд у відповідь. У новонароджених, як правило, м'язи шиї розвинені слабо. Не дарма ж вони деякий час не можуть тримати голову, і потрібна дбайлива допомога з боку матері. Якщо немовля довго дивитиметься вгору, закидаючи голову, в його м'язах виникнуть спазми — це неприємно, боляче.

Давно відомо, що новонароджений живе за рахунок рефлексів, даних йому від природи. І коли хтось дивиться на нього через голову, він помітно напружується і відчуває дискомфорт. Виключивши містику, напевно, якоюсь мірою варто погодитися зі стародавньою прикметою, в якій можна добре розгледіти корисну пораду всім молодим матерям.