Чому Україну насправді не пускають в НАТО

Справжня причина, через яку на саміті з нагоди 75-річчя НАТО не буде хороших новин про вступ України до Альянсу, не в проблемах із корупцією. Реальність така, що дуже мало хто в НАТО хоче впустити Україну.

Про це пише УНІАН з посиланням на The Telegraph.

"Джо Байден категорично проти чогось більшого, ніж безглузде формулювання "добре освітленого мосту" до членства в НАТО. Найкраще, що він готовий зробити, - це підсолодити пігулку 10-річним двостороннім оборонним пактом, який мало що змінює і, що характерно, може бути розірваний із повідомленням за шість місяців", - ідеться в публікації.

Зазначається, що Швеція і Фінляндія стали членами НАТО "в одну мить" й без необхідності в будь-якому мосту, а з Україною цього не станеться.

"В умовах бурхливих битв Путіна всі держави-члени знають, що вони фактично будуть у стані війни з Росією з моменту приєднання України", - додає видання.

Зазначається, що Путін втягнув НАТО в пастку: Альянс буде проклятий, якщо прийме Україну, і проклятий, якщо не прийме.

Вказується, що першорядною метою НАТО є стримування, і, незважаючи на всю свою економічну та військову міць, набагато більшу, ніж у Москви, Альянс не зміг стримати Росію.

"Путін розумів, що застосування сили повністю залежить від моральної та політичної волі. Його сприйняття слабкості Заходу в цих галузях було посилено ганебним виведенням Байдена військ з Афганістану лише за кілька місяців до вторгнення, не кажучи вже про умиротворення іранської агресії з початку його президентства", - пише The Telegraph.

Акцентується, що, якщо Україна не доб'ється перемоги, бо Альянс не зміг поставити те, що необхідно для захисту, це стане ще однією поразкою для НАТО.

"І якщо НАТО не бажає приймати Україну як члена через страх бути втягнутими в прямий конфлікт із Росією, то наскільки ймовірно, що американські, французькі, німецькі або британські лідери захочуть послати своїх синів і доньок битися й помирати за суверенітет Польщі або країн Балтії, хоча вони і є членами НАТО? Путін не збирається стримувати свої імперіалістичні амбіції в Європі, так само як і Сі Цзіньпін в Азії або Алі Хаманеї на Близькому Сході. Щоб стримати і, якщо необхідно, протистояти цим деспотам, нам потрібен альянс демократій, які не тільки володіють військовою міццю, а й реальним та передбачуваним бажанням її використовувати", - ідеться у статті.

Зазначається, що лідерам НАТО було б непогано приділити час на своєму саміті, щоб обміркувати цю дилему і те, як їхня відмова прийняти Україну як члена вплине на авторитет Альянсу.