На фронті загинув 22-річний прикордонник з Волині

Нещодавно підтвердили загибель воїна Волинського прикордонного загону Андрія.

Про це повідомляють у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України.

Андрій приєднався до прикордонників влітку 2021 року. Хлопець родом з Донеччини, та строкову службу розпочав на західному кордоні. Спочатку - в Кінологічному навчальному центрі, а через кілька місяців потрапив до Волинського прикордонного загону.

З початком повномасштабного вторгнення разом з побратимами посилювали кордон з Білоруссю. Згодом Андрій підписав контракт та продовжив виконувати бойові завдання у складі прикордонної комендатури швидкого реагування на посаді гранатометника.

Торік у квітні його підрозділ відправився боронити рідну землю на Донеччину. Незадовго до вибуття хлопець одружився. Обраницею Андрія стала прикордонниця Вікторія. Вони проходили службу в одному підрозділі, багато часу проводили разом, так і зародилося їхнє кохання.

Жінка каже, що Андрій був дуже добрим, життєрадісним, завжди допомагав і підтримував.

«Коли поїхав на схід, боронити свій рідний край, я дуже переживала за нього, а він за мене, бо я носила під серцем його первістка. З нетерпінням чекала повідомлень та дзвінка», - каже Вікторія.

20 квітня 2023 року дівчина отримала страшну звістку. Довгий час Андрій вважався зниклим безвісти під час боїв в районі населеного пункту Новокалинове. Нещодавно підтвердили загибель захисника. Поховали прикордонника наприкінці липня у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа.

«Досі не можу змиритися з тим, що його не має. Він мав жити! Заради себе, заради нас», - додає Вікторія.

Друзі та побратими розповідають, що Андрій був справжнім воїном. Він не боявся йти захищати Україну на будь-який напрямок. Був лідером, готовим рухатися тільки вперед.

«Він ніколи нічого не боявся. Казав, що якщо треба буде їхати воювати на схід, поїдемо, там мій дім», - згадує побратим Володимир.

З перших днів служби разом з Андрієм був його земляк Сергій. Разом хлопці пішли на строкову службу, і одразу стали кращими товаришами.

«Андрій для мене є самим кращим, самим першим. Та людина, яка завжди йшла до цілі. Після того, як Андрія не стало, я взяв собі його позивний – «Лютий». Захотілося, щоб він завжди був зі мною, завжди був поряд, і в наших серцях», - ділиться переживаннями друг Сергій.

У понеділок, 12 серпня 2024 року, Андрію мало б виповнитись 23.