Яке сьогодні свято 14 вересня - що потрібно робити

14 вересня за новим церковним календарем відзначають одне з 12 головних свят - Воздвиження Хреста Господнього, а також згадують святителя Іоана Златоуста і Ліснинську ікону Божої Матері. У народі день прозвали Воздвиження. Розповідаємо про традиції та прикмети 14 вересня і яке сьогодні свято відзначають у церкві за старим стилем.

Про це інформує УНІАН.

2023 року Православна церква України перейшла на новий календарний стиль, і всі православні свята з фіксованою датою змістилися на 13 днів раніше. Але частина вірян продовжує дотримуватися колишнього календаря - збереження старого стилю залишається правом релігійних громад і монастирів.

14 вересня за новим церковним календарем (27 вересня за старим) - Воздвиження Хреста Господнього, преставлення святителя Іоана Златоуста, архієпископа Константинопольського, і день пам'яті Ліснинської ікони Божої Матері.

14 вересня за новим стилем - преставлення видатного подвижника і вчителя Церкви святителя Іоана Златоуста, архієпископа Константинопольського.

Іоан Златоуст був одним із трьох Вселенських святителів (поряд із Василем Великим і Григорієм Богословом). Він народився близько 347 року в Антіохії, в сім'ї воєначальника. Його батько рано помер, а мати виховала сина в християнській вірі. Іоан здобув гарну освіту, а коли померла мати, прийняв чернецтво. Тоді ж він написав свої перші праці, серед них "Шість слів про священство" і "Проти тих, хто озброюється на тих, хто шукає чернецтва".

386 року святителя Іоана висвятили на пресвітера. 12 років він проповідував у храмі, а також займався написанням релігійних праць і тлумаченням Святого Письма. 397 року Іоана викликали з Антіохії, щоб поставити на Константинопольську кафедру архієпископом. Іоан зайнявся духовним вдосконаленням священиків і облаштуванням богослужіння, багато переймався справами милосердя - на особисті кошти утримував кілька лікарень і два готелі для паломників. Сам же архіпастир їв мізерну їжу і відмовлявся від запрошень на обіди.

Одного разу Іоан виступив проти розбещеності столичних звичаїв і вступив у конфлікт з імператрицею Євдоксією - архіпастиря оббрехали та навіть засудили до страти, але потім імператор замінив страту на вигнання. Після того, як святитель покинув місто, там стався сильний землетрус. Імператриця Євдоксія благала Іоана повернутися. Але через 2 місяці після повернення архіпастиря на нього знову донесли і знову вигнали з міста. Незабаром після цього згоріли храм Святої Софії та сенат.

Останні роки життя святитель Іоан провів у вигнанні. Помер він 407 року, 14 вересня, але день його пам'яті заради свята Воздвиження Животворящого Хреста Господнього звершується 13 листопада. За численні написані праці та видатні проповіді святителя Іоана прозвали Златоустом.

Ліснинська ікона Божої Матері - один із чудотворних образів Богородиці. Від ікони було зафіксовано понад 500 чудес, як католицькими ксьондзами, так і православними священиками, і з XVII століття вона є предметом суперечок між католиками і православними.

Чудотворну ікону знайшли на свято Воздвиження Хреста Господнього 1683 року недалеко від села Лісни (нині територія Польщі) - у гілках груші образ віднайшов пастух та потім відніс його до найближчої православної церкви села Буковичів.

Слава про ікону, що чудесно з'явилася, рознеслася округою, і католицьке духовенство вирішило використати образ для поширення католицтва. Ікону забрали у жителів Буковичів і 1686 року поставили її в Ліснинському костелі. На початку XVIII століття ченці католицького ордену заснували в Лісні монастир - там і перебувала ікона довгий час. Та 1863 року ченці взяли участь у польському повстанні, внаслідок чого монастир закрили й перетворили його на православну парафію, а 1885 року тут заснували Лєснінську жіночу обитель Пресвятої Богородиці.

У 1915 році, під час Першої світової, обитель та ікону евакуювали вглиб Росії, а 1917 року черниці переїхали до Кишинівської єпархії, а потім до Югославії. У 1943 році, під час окупації Югославії фашистськими військами, сестер монастиря вигнали до Сербії, а в 1950 році вони вирушили до Франції - разом з іконою. З 1967 року чудотворна ікона знаходиться у місті Провемон, у храмі Ліснинського жіночого монастиря (Франція).