Помер відомий волинський тренер з дзюдо та самбо

У Ковелі в реанімаційному відділенні помер відомий волинський тренер з дзюдо та самбо Сергій Олександрович Сас.

Про це повідомляє вихованець тренера Сергій Панасюк, пише Конкурент.

«Мій перший тренер, який був для сотень дітлахів Вчителем, прикладом для наслідування, на жаль, державна система, яка припідносила до керівних вершин пристосуванців недооцінювала його та привласнювала його заслуги іншим. Так само складно було в житті нашому тренеру як і засновнику Самбо Василю Сергійовичу Ощепкову... яких дві різні системи намагалися знищити сильних духом», – йдеться у дописі.

Розповів про складні стосунки покійного з місцевими чиновниками, які не надто турбувалися про здоров'я і розвиток українських дітей, директорки ДЮСШ «Спартак» тощо, про його перебування за кордоном. Пригадав, що через некомпетентність та зухвалість голови ФСТ «Спартак» в Ковелі Сергій Сас 2 роки прожив без пенсійних виплат, але не занепав духом.

У 2008 році був тренером-консультантом при збірних командах Канади, Австрії, Америки, де допомагав ставати дзюдоїстам чемпіонами світу, призерами Олімпійських ігор.

«Сергій Олександрович ще в ті складні 90-і часи власними силами разом з учнями зробив неможливе, всупереч усім перешкодам та складнощам тих часів він зробив спортзал під трибунами стадіону «Локомотив», щоб продовжувати тренувати Чемпіонів України: Матлаха, Куденчука та інших», – читаємо у повідомленні.

У 2008 році Сергій Олександрович повернувся до Ковеля, де всіляко сприяв та допомагав в оздоровленні дітей спільно з учасниками СК «Ковель», допомагав у проведенні пробігів, тренував дітей та дорослих, проводив тренування із дзюдо, самбо та самозахисту для добровольців ТРО.

«...Завжди вів здоровий та активний спосіб життя, адже завжди був прикладом для наслідування... був Чемпіоном України з бальних танців. Саме таким багатогранним професіоналом був мій перший тренер, до якого і ходив на заняття ще 1985 році в «Спартак» лише три місяці, але й досі пам'ятаю, які були переповнені групи дітлахами та всі із задоволенням виконували його професійні настанови та поради не лише в спорті, а і в житті навчав бути борцем в досягненні цілей», – пригадує Сергій Панасюк.

Прощання із тренером відбудеться завтра в храмі поблизу залізничного вокзалу.