Стало відомо, яка країна не хоче, щоб Україна вступила до ЄС

Литва, Данія та Швеція допоможуть Україні зі вступом в ЄС. Представники цих трьох країн надали проєкт, за яким фактично візьмуть під свій патронаж увесь процес вступу. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс напередодні укотре окреслив дедлайн членства України в ЄС — це 1 січня 2030 року.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Оксани Ткаченко.

Литва, Данія і Швеція допоможуть Києву якнайшвидше привести законодавство у відповідність з європейським і підтримуватимуть на всіх рівнях на шляху до членства. Слоган проєкту — «Україна в ЄС не якщо, а коли».

Очільник департаменту з питань розширення та східного сусідства Герт Ян Купман нагадує — ЄС це не лише доступ до благ, якими користується кожен його мешканець, а й чималий список правил. І кожен громадянин України мусить бути готовий їх виконувати.

«Не забувайте, що переговори про вступ насправді не зовсім є переговорами про вступ. Ви вступаєте в клуб. І Потрібно прийняти правила цього клубу», — каже Герт Ян Купман, генеральний директор Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс ділиться своїм досвідом вступу в ЄС. Розповідає як важко давався колишній пострадянській країні цей процес, який подекуди нагадував прийняття гіркої пігулки. Але потім усі ці зусилля повернулися сторицею.

«За 20 з лишком років литовська економіка виросла в 5 разів. 5, 6 якщо буде точним. Доходи виросли в 5 разів. Це просто диво, у 2004 році, коли ми стали членом, я навіть не міг цього уявити, що ми будемо майже на такому ж рівні як інші європейські столиці. І це доказ того, що ви можете так само. І так само буде з пенсіями. Наші пенсіонери, ви будете здивовані, але вони нині мають у 5 разів вищі пенсії, аніж це було 20 років тому», — каже Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ.

Будріс повторює тезу свого президента Гітанаса Науседи про чіткий дедлайн вступу в ЄС. Україна має приєднатися до європейської родини не пізніше 1 січня 2030 року. І це питання нерозривно пов’язане з безпекою усієї Європи. Нині триває ж активний скринінг законодавства України. Усі закони умовно розбили на 6 груп або кластерів, аби простіше було звіряти по європейському зразку. Цьогоріч за президентства Польщі і Данії у раді ЄС Україна ставить амбітну мету — відкрити якщо не всі, то бодай 3 з 6 таких кластерів. Заступник керівника офісу президента Ігор Жовква зізнається — свою домашню роботу у цьому питанні Україна вже виконала, а забуксовують увесь процес тепер у Брюсселі.

«Так, іноді нам треба прискорювати ЄС і деякі країни-члени. Прем’єр-міністр згадав сьогодні три кластери, які вже пройшли процедуру скринінгу. Ще раз нагадаю — це кластер основ, внутрішній ринок і зовнішні відносини. Три кластери, які вже виконала Україна», — каже він.

Цю проблему під час спілкування з ТСН визнає і пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

«Зараз ми знаходимося в процесі пошуку консенсусу серед 27 держав-членів, щоб зробити наступний крок і розпочати переговори. Я думаю, що цього року ми будемо на шляху відкриття всіх кластерів», — каже вона.

Присутні у залі не приховують, що винуватці цієї затримки — угорська сторона. Окрім того, що Будапешт категорично відмовляється надавати Києву військову допомогу і виступає за налагодження відносин із Москвою, із кожним разом там вигадують все нові й нові претензії до українців перед вступом. Віктор Орбан навіть оголосив проведення такого собі референдуму серед громадян, аби ті сказали, чи хочуть вони бачити Україну в ЄС. Щоправда, опитування сформулювали зі спекулятивним текстом. До прикладу, замість переваг приєднання до ЄС України — Будапешт пропонує своїм громадянам ознайомитися із «7 ризиками», які нібито несе майбутнє членство України. Західні видання з посиланням на анонімних європейських посадовців пишуть, що поведінка угорської сторони багатьом обриває терпець. Тож у Брюсселі вже шукають шляхи як це обійти.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.