Стало відомо, як ракети і БПЛА змогли долетіти до Луцька під час масованої атаки

Армія РФ у ніч проти 9 липня завдала чергового масованого удару по Україні. Противник атакував 741 засобами повітряного нападу: «Шахедами», безпілотниками-імітаторами, крилатими та аеробалістичними ракетами. Удар був зосереджений на Волинь, на Луцьк.

Про це розповів військовий експерт Олег Жданов, пише ТСН.

Чому ракетам і безпілотникам вдається пролетіти пів України
Російські безпілотники та крилаті ракети під час нічної атаки пролетіли пів України. Олег Жданов пояснює, що річ в ефективності української протиповітряної оборони. Крім того, армія РФ не стоїть на місці.

«Ми думали, що ті мобільні групи, які ми створили 2023-го, вони й надалі воюватимуть аж до кінця війни. А зараз постає питання їхньої модернізації. Річ у тім, що „Шахеди“ навчилися, крім того, що рухатися за запрограмованим маршрутом, вони ще й змінюють висоту. Якщо вони знижуються до 300–400 метрів, за тієї швидкості за складками місцевості їх навіть не чутно. Хоча звук „Шахеда“ можна почути на відстані до 10 кілометрів за певних умов. А сьогодні вони пролітають», — каже експерт.

За його словами, армія РФ кожного разу аналізує, звідки зробили пуски наші системи ППО, де розташовані мобільні групи.

«Зрозуміло, що мобільна група виїжджає не кожного разу на те ж саме місце, а плюс-мінус. І якщо кожного разу відмічати, формується такий собі район на карті, де вона розташовується. Наша країна величезна. Вони програмують так, щоб ці райони оминати, міняти висоту польоту „Шахеда“. Як результат, він досягає тієї мети. А ми залишилися у 2023 році, досі з кулеметами у нас мобільні групи, досі з прожекторами, досі з біноклями», — пояснює Олег Жданов.

Схожа ситуація з крилатими ракетами, каже експерт. Російська армія обирає райони, де найменша щільність засобів ППО.

«У нас протиповітряна оборона об’єктова. Тобто ми можемо захищати об’єкти, і то лише ті, на які у нас вистачає засобів ППО. І відповідно в Генштабі повинні оцінювати пріоритетність об’єктів, на які виділяються засоби ППО, а на які виділяються мобільні вогневі групи чи взагалі якісь стрілецькі розрахунки. Ми так і не пішли вперед, не створили систему ешелоновану, яка поэтапно, в міру заходження вглиб країни знищувала б засоби повітряного нападу», — каже Олег Жданов.

Крім того, треба враховувати, що Україна отримує невелику кількість комплексів ППО у певний проміжок часу, водночас несе втрати.

«Росіяни ж теж завдають уражень і по радіолокаційних станціях, які світяться, як лампочка в темній кімнаті, коли вони вмикаються на пошук цілей. Іноді уражають і пускові установки. Ми ж несемо теж втрати, і наші партнери в тих обсягах, яких вони їм нам надають, то більше працює в мінус, ніж у плюс. Тому у нас така проблема і з крилатими ракетами зокрема», — каже експерт.

Він пояснює: у нас є з десяток комплексів ІРІС-Т, водночас обласних центрів, які треба було б захистити від крилатих ракет, на сьогоднішній день 20.

«Тож у цьому проблема. Проблема в кількості. Недостатньо. Якість гарна, і NASAMS якісні комплекси, IRIS-T якісні комплекси, але їх дуже-дуже мало. До речі, NASAMS ми вже два роки не отримували», — каже Олег Жданов.

Чого очікувати далі
За словами експерта, очікування від російських атак на найближчі місяця прогнозовані.

«Я думаю, що вони намагатимуться всіма зусиллями, особливо зараз, коли йде погіршення відносин між США і Росією. Ось сьогодні вже є реакція Росії на відновлення постачання нам техніки й обзроєння. Росія буде тиснути всіми силами. І чим більше вони будуть просідати на фронті, а на фронті вони не можуть сьогодні вже показати якихось успіхів у плані захоплення наших територій. Так, вони просуваються, але з величезними втратами й доволі повільно. Тому вони тиснутимуть на країну, на економіку, і на суспільство зокрема», — вважає Олег Жданов.

Сьогодні армія РФ може дозволити собі такі масовані удари раз на тиждень.

«Менший інтервал — навряд чи. Для цього треба масштабувати виробництво. Вони над цим працюють. Якщо вони зможуть це зробити, то восени ми можемо очікувати або збільшення засобів вогневого ураження в цих масованих атаках, або зменшення періоду між самими атаками. Оце перспектива», — каже Олег Жданов.

На його думку, сьогодні Україні треба терміново й кардинально змінювати систему ППО, починати з тактичної ланки: розгортати мобільні групи, переоснащувати їх більш потужними вогневими засобами, з більшою дальністю і висотою.

«Ну і кількість, систему розгортання й оповіщення. Це треба все підпорядковувати командуванню Повітряних сил і в єдиній системі оборони, єдиній системі зв’язку. От щось на кшталт Link 16, як є у льотчиків. Є така система, туди скидаються дані про всі виявлені цілі, і кожен пілот це бачить, і система може давати цілевказання тому чи іншому пілоту, який перебуває у найвигіднішій позиції щодо цієї цілі. І вони працюють в єдиній системі. От нам теж саме треба робити — систему ППО, от таку ж електронну. І включати туди, починаючи від самої маленької мобільної групи і закінчуючи комплексами Patriot або авіацією Повітряних сил. Тому що у нас авіаційна компонента постійно теж застосовується, особливо в боротьбі з крилатими ракетами», — каже Олег Жданов.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.