Вчені відтворили вірус, який забрав життя 100 мільйонів людей

Відкриття стало можливим завдяки легені 18-річного швейцарця, який помер у 1918 році від пневмонії під час першої хвилі іспанського грипу. Цей зразок зберігався у формаліні в медичній колекції університету Цюріха понад століття.

Про це пише ТСН з посиланням на New Atlas.

Завдяки новітнім технологіям міжнародна група науковців під керівництвом Університету Базеля змогла виділити і послідовно прочитати повний геном вірусу грипу А — першого такого геному з чітко встановленою датою походження у Європі.

Палеогенетикиня та професорка Верена Шюнеманн відзначила, що це перший доступ до геному іспанського грипу, який циркулював у Швейцарії у 1918–1920 роках. Це відкриває нові горизонти для досліджень адаптації вірусу на початку пандемії.

Для отримання генетичних даних дослідники застосували унікальний протокол секвенування РНК, що дозволяє аналізувати навіть пошкоджені та хімічно оброблені тканини. Порівняння зразка зі штамами з Німеччини і Північної Америки показало, що вірус уже на першій хвилі мав три важливі мутації, які посилювали його небезпеку для людини.

Дві з них допомагали уникати імунної відповіді, зокрема білка MxA, який захищає від пташиних грипів, сприяючи поширенню вірусу серед людей. Третя зміна впливала на структуру білка гемаглютиніну, що полегшувало проникнення вірусу в клітини.

Раніше вважалося, що ці мутації з’явилися пізніше, але їх виявлення вже у першій хвилі свідчить про швидку еволюцію вірусу і його широку циркуляцію до другої, найсмертоноснішої хвилі восени 1918 року.

Цікаво, що геном із Цюріха демонструє високу різноманітність у гені полімерази PB2, що вказує на сильний природний відбір або змішування штамів. У порівнянні з пандемією H1N1 2009 року, вірус 1918-го мав значно більшу генетичну варіабельність у ділянках, що впливають на реплікацію і адаптацію до господаря. Ці процеси нагадують адаптацію коронавірусу під час останньої пандемії.

Новий метод дозволяє виділяти навіть короткі фрагменти РНК із зразків, які раніше вважали непридатними для такого аналізу, що стало значним проривом у палеовірусології.

Отримані результати допоможуть краще зрозуміти механізми адаптації вірусів під час пандемій, що важливо для розробки ефективних вакцин і профілактичних заходів у майбутньому.

Верена Шюнеманн підкреслила: «Глибоке розуміння адаптації вірусів дозволить створити точніші моделі для підготовки до майбутніх спалахів і пандемій».

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.