Росія виснажує Україну масованими атаками дронів: у чому небезпека

Дедалі частіші та масштабніші атаки ударних дронів типу «Шахед» стали ключовим елементом нової стратегії російської армії — так званої «стратегії вимотування».

Про це інформує Le Monde, пише УНІАН.

З роками, у міру зростання виробничих можливостей, Росія зуміла перетворити ці ударні дрони на дешевий інструмент перегонів озброєнь, де панує економічна ефективність. Мета полягає не стільки в тому, щоб здобути військову перемогу, скільки в тому, щоб нав'язати супротивникові матеріальні, фінансові та психологічні втрати, непорівнянні з її власними витратами, і тим самим підірвати рішучість України.

Ця "стратегія вимотування", як називає її професор Центру стратегічних досліджень Університету Джонса Гопкінса Томас Менкен, аж ніяк не нова. На початку минулого століття італійський генерал Джуліо Дуве (Giulio Douhet, 1869-1930), автор однойменної доктрини, вже виступав за повітряні акції проти життєво важливих економічних вузлів і цивільного населення, щоб зламати мораль противника. Дрон, набагато дешевший і простіший у виробництві, ніж бомбардувальник, став основним інструментом цієї стратегії і витіснив традиційніші види зброї на всіх напрямках війни в Україні.

Різке зростання темпів виробництва дозволили Росії сьогодні випускати щодня близько 170 дронів типу "Герань", місцевої версії "Шахед", тобто понад 5 000 на місяць. Близько половини з них - це обманні цілі без вибухового навантаження, звані "Гербера", призначені для посилення "ефекту насичення".

"Те, що раніше було сплесками активності, тепер стало рутиною", - констатують дослідники Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні.

За три роки примітивний за своєю суттю виріб - "Шахед-Герань" - значно еволюціонував. Українська армія повідомила наприкінці червня про перехоплення моделі, оснащеної системою теплового прицілювання з підтримкою штучного інтелекту і новою навігаційною системою, що покращують і наведення, і стійкість до глушіння.

"Найрентабельніша зброя"
Тепер ударний дрон може літати на вищій висоті, що ускладнює перехоплення, і нести бойове навантаження близько 90 кг - удвічі більше, ніж на початку. У лютому ГУР повідомило про існування нової версії "Герань-3", варіанту з реактивним двигуном, швидкість якого може досягати 600 км/год, тобто втричі швидше за попередників.

Із цих постійних удосконалень випливають нові тактики - траєкторії, що перекриваються, розосереджені залпи, пікірувальні та масовані удари по обмеженій зоні, які серйозно випробовують українську систему ППО.

"Коефіцієнт прориву", тобто частка дронів, які вислизають від української протиповітряної оборони, зріс з менш ніж 10 % до майже 20 %, за словами дослідника CSIS Бенджаміна Дженсена.

Він підкреслює, що "цей результат пояснюється не провалом українських оборонних систем, а тактичною адаптацією Росії", яка "ставить ставку на кількість, наполегливість і психологічний тиск, щоб домогтися того, чого точність одна не може забезпечити".

Збивати таку велику кількість апаратів, собівартість яких оцінюють у 20-80 тисяч доларів США за штуку, за допомогою зенітних ракетних систем, таких як Patriot PAC-3, вартість яких перевищує 3 мільйони доларів, навряд чи має сенс, пише ЗМІ. Тим більше, що метою може виявитися "Гербера", вартість якої дешевша в 10 разів.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.