В Україні масово шантажують родичів зниклих військових ЗСУ

На Майдані Незалежності в Києві є народний меморіал: сотні прапорців з іменами загиблих. Але є родини, які не можуть навіть написати ім’я, їхні близькі вважаються зниклими безвісти. І саме в цю найболіснішу мить з’являються шахраї. Вони продають надію: пошук — від 500 доларів, «визволення» з полону — тисячі. Сьогодні ми покажемо їхні схеми — від фейкових сторінок до дипфейків і навіть псевдоволонтерів.

Про це йдеться у розслідуванні проєкту «Хапуга.ua», пише ТСН.

Як наживаються на зниклих безвісти військових
Після зникнення близької людини час ніби зупиняється. Родини шукають бодай натяк на правду. І саме в цей момент з’являються «рятівники», які готові виконати будь-яку забаганку за відповідну ціну. На їхніх сторінках немає жодної особистої інформації, імен чи справжніх фотографій, лише картинки, створені за допомогою штучного інтелекту.

Дописи підкріплюють емоційними закликами: «допоможемо повернути додому», «звертайтеся до нас — ми найкращі в допомозі військовим» і так залучають людей, які в пошуках.

Ціна залежить від «послуги». Часто це мінімальні суми для першого контакту і великі — для «вивезення бійця» чи «повного відео». Типові тарифи, які ми бачили у відкритому доступі в таких оголошеннях: пошук — від 500 дол.; вивезення тіла — від 1500 дол.; вивезення за кордон — від 6 000 дол.; вивезення бійця з фронту — від 8 000 дол.

Чому це працює? Бо люди, які чекають роками на відповідь, живуть у нескінченній невідомості. Вони прокидаються кожну ніч і думають, чи живий їхній близький. І коли їм хтось пропонує «швидке рішення», навіть підозріле — вони ризикують.

Жодних гарантій. Лише картка для переказу, вони не торгують послугами. Вони торгують надією.

Тих, хто обіцяє родичам безвісти зниклих військових знайти про них інформацію — безліч.

І це лише кілька прикладів зі зведень правоохоронців та ЗМІ. Шахрайські схеми з вимаганням грошей з родичів зниклих безвісти військових фіксують по всій Україні. Хтось вимагає гроші за «пошук», інші прикриваються статусом волонтера чи навіть представляються правоохоронцями. Всі ці випадки різні, але об’єднує їх одне — це злочин.

«Як закон кваліфікує взагалі такі злочини? Насправді дуже просто. Стаття 190 Кримінального кодексу України — це шахрайство. Далі вже наскільки відбувалося. Якщо використовуються підробні документи, то це стаття 358 — використання підробних документів. Якщо особа представляється правоохоронцем, то це присвоєння владних повноважень. Якщо пропонує передати комусь неправомірну вигоду, то це підбурювання до дачі неправомірної вигоди», — каже Сергій Войченко, адвокат.

Аферисти генерують зображення та погрожують родичам військових
Тож юридично все зрозуміло. Але шахраї завжди на крок попереду — існує ще більш підла технологія, яка робить надію буквально реалістичною і в руках шахраїв стає небезпечним інструментом тиску на вразливих родичів безвісти зниклих воїнів. Сьогодні аферисти не лише пишуть повідомлення. Вони генерують зображення з тими бійцями, які давно не на зв’язку. Ми покажемо, як працює ця схема.

«Втратила зв’язок зі своїм чоловіком. 19 листопада він офіційно зник безвісти, на той момент я була на 9-му місяці вагітності», — каже Олена Пятина, дружина безвісти зниклого військовослужбовця.

Відтоді пошук тривав скрізь: у соцмережах, телеграм-каналах, на сайтах.

«Після викладання у фейсбук мені почали писати ну не дуже добрі люди», — каже жінка.

І саме тоді з’явилися ті, хто вирішив скористатися її відчаєм. Шахраї створювали підроблені фото нібито з її чоловіком, насправді ж — дипфейк, створений за допомогою штучного інтелекту.

«Просто вони знайшли якогось хлопця, солдата, і фотошопом накладають фото близьких, рідних і відправляють», — каже Олена Пятина.

Олені навіть пропонували «відео-розмову» з чоловіком. Звісно ж, за гроші, які вона мала б переказати наперед.

Та справжній шантаж почався, коли жінці написали: якщо до вечора вона не заплатить — їй надішлють відео катувань чоловіка.

«Вони пропонували мені скинути їм 20 тисяч рублів. Якщо я їм не скину, вони відправлять мені фото або відео, де моєму чоловікові відрізають вуха. Відрізають голову, уха, як його розчленовують», — каже жінка.

Олена не піддалася. Вона зберегла листування і передала його до СБУ. Номер виявився зареєстрованим в окупованому Херсоні.

Але жінка зізнається: інші могли б заплатити, особливо ті, хто роками чекає на бодай якусь звістку про рідних. І саме на цьому беззахисному стані грають шахраї. Їхня мета завжди одна — виманити гроші.

Олена радить тим, хто опиняється в подібній ситуації, одне: не панікувати і не вести листування далі.

Що кажуть юристи
Передусім адвокати наголошують: у родин зниклих безвісти є офіційні інституції, які мають займатися пошуком і наданням інформації.

«От у нас є командування військової частини. Друге — це Міністерство оборони України. Третє — це Об’єднаний центр пошуку та звільнення полонених. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який при СБУ. Міжнародний Комітет Червоного Христа — це основний міжнародний канал. Уповноважений Верховної Ради з прав людини і регіональний ТЦК», — каже адвокат Сергій Войченко.

І саме ці структури єдині можуть дати підтверджену інформацію. Усе інше — це поле для шахраїв. Але попри наявність офіційних інституцій, яким варто довіряти, чимало людей опиняються в пастці тих, хто вміло маскується під «своїх».