В Україні мобілізація буде відбуватися по-новому

Війна в Україні триває, а разом із нею не припиняється мобілізація. Трапляються випадки, коли під час перевірки документі поліцією, з’ясовується, що людина перебуває у розшуку.

Про це пише ТСН.

Проте адвокати стверджують: поняття «розшук ТЦК» юридично не існує, це лише відмітка в реєстрі, яка не є законною підставою для затримання та примусової доставки до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Статус «у розшуку» до складання протоколу: юридичний парадокс
За словами адвокатки Таміли Алексик, дуже часто трапляється так, що людину начебто оголосили в розшук, але при цьому відсутній адміністративний матеріал, протокол чи постанова ТЦК про порушення. Тобто, статус «у розшуку» є, а самого зафіксованого правопорушення — немає.

«На практиці це виглядає так: людина отримує статус „у розшуку“ через „Резерв+“. Вона погоджується з тим, що вчинила адміністративне порушення, пише відповідну заяву і сплачує штраф. Але до цього моменту вона не бачить ані постанови ТЦК, ані інших документів, які підтверджують правопорушення. Подекуди дуже сумнівно, що така постанова взагалі на той момент існує», — пояснює Таміла Алексик.

Вона додає, що буває й таке: людина, помітивши статус «у розшуку» в «Резерві+», фізично звертається за роз’ясненнями до ТЦК, а там її інформують, що розгляд справи про вчинене нею адміністративне правопорушення має тільки відбутися.

«Це свідчить про те, що ще не відомо, чи зафіксовано саме правопорушення, яке вже приписали людині. Але вона вже має купу проблем через це. У „Резерві+“ у людини вже висвічується, що вона у розшуку. І якщо такого військовозобов’язаного десь зупиняють на вулиці, то це є підставою для працівників поліції, щоб примусово доставити таку людину до ТЦК. А довести, що чоловік не вчиняв правопорушення, можливості немає», — наголошує адвокатка.

Чому сплачений штраф не завжди знімає статус «у розшуку»
Таміла Алексик додає, що навіть сплативши штраф за порушення військового обліку, відмітка про розшук у військовозобов’язаного не зникне, якщо не усунути саму причину штрафу.

«Якщо, наприклад, у людини є порушення правил військового обліку: неотримання повістки, неоновлення вчасно даних, то у даному випадку можна сплатити штраф. Чоловік сплачує штраф і статус „у розшуку“ йому знімають. Але є одне „але“, якщо це порушення пов’язане із не проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК), то після сплати штрафу, статус „у розшуку“ у нього з’явиться через пару годин або на наступний день. Чому? Бо він не усунув це порушення. Тобто, щоб статус зник, людина має пройти ВЛК», — пояснює фахівець.

Для тих, хто проживає за кордоном або в іншому місті і жодного разу не отримував повісток, а отримав статус «у розшуку», адвокатка радить витребувати матеріали з ТЦК та СП і оскаржувати цю історію у судовому порядку, оскільки через ТЦК це не завжди дієво.

Бодикамери, де мають тримати та коли вмикати
З 1 вересня працівники ТЦК мають в обов’язковому порядку використовувати бодикамери під час оповіщення громадян. Однак вже навіть у парламенті заговорили, що працівники ТЦК навмисно розташовують бодикамери так, щоб приховати свої дії.

Таміла Алексик підкреслює, що існує затверджена інструкція, яка визначає, де саме і як повинні бути закріплені портативні відеореєстратори (в районі грудей, на екіпіруванні, шоломі або зброї). Також працівники ТЦК можуть тримати камеру в руках.

«Коли виникають конфліктні ситуації, то бодикамера в руках не зафіксує все належним чином. Єдиний варіант, поруч має бути ще хтось, хто буде знімати перевіряючого, але чинними правилами це не передбачено. Тому якісна зйомка не завжди можлива. До речі, багато залежить від зросту того, хто перевіряє і того, кого перевіряють», — каже адвокатка.

Таміла Алексик додає, що відповідальність за будь-які порушення чи перевищення повноважень, а також за умисні дії з відеореєстратором, покладається на керівника ТЦК та СП. Це стосується випадків, коли, наприклад, людина отримала тілесні ушкодження під час вручення повістки, але цей факт відсутній на відеозаписі.

Відповідно до інструкції працівник ТЦК зобов’язаний увімкнути камеру на початку вручення повістки або перевірки військово-облікових документів, і вимкнути, коли закінчив роботу. Виняток — перерва на обід або відвідування вбиральні.

До речі, у деяких центрах комплектування відеореєстраторів ще немає — триває процес їх закупівлі.

Затримання, цивільні авто і нерівність сил
Адвокатка наголошує, що посадка чоловіків до цивільних авто не дозволена і є порушенням.

«На жаль, продовжуються порушення з приводу мобілізації, коли чоловіків саджають у цивільні авто. Так, людина може намагатися протидіяти. Але якщо фізичні сили не рівні, її просто затягнуть до машини. Що зможе зробити особа, то це тільки сконтактувати з адвокатом, який в подальшому буде оскаржувати всі ці дії, але на це потрібен час», — пояснює Таміла Алексик.

Вона зазначає, що це є велика проблема, оскільки за цей час людина може бути мобілізована і навіть відправлена до військової частини.

«У разі комплексного порушення, наприклад, незаконного затримання (без складання протоколу про адміністративне затримання) та порушення процедур проходження ВЛК, існує судова практика щодо скасування рішень військово-лікарської комісії. Це може стати підставою для звільнення. Тобто оскаржити рішення ВЛК у судовому порядку за наявності підстав цілком можливо, а от визнати незаконною саму мобілізацію — значно складніше», — підсумовує Таміла Алексик.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.