Сльози, слава та скорбота: пам'ять про Героя Артема Гапончука залишилася у його чотиримісячного сина

Колківська громада Волині зазнала непоправної втрати: внаслідок нещасного випадку трагічно загинув Артем Олександрович Гапончук, житель села Старосілля. Артем був навідником танка 30-ої окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького, учасником бойових дій. За місяць він мав зустріти свій лише 22-ий день народження.

Про це повідомляє газета Нова доба.

Артем Гапончук пішов служити, коли йому було лише вісімнадцять, перевівшись зі строкової на контрактну службу. З початком повномасштабного вторгнення РФ він одразу потрапив на фронт. Воїн знищував супротивника на Донеччині, Луганщині, Харківщині та пройшов пекельні бої під час оборони Бахмута.

Мати Героя, Світлана Володимирівна, зізналася, що служба у війську була його особистим рішенням, від якого родина не змогла його відмовити.

Бойові нагороди та порятунок побратимів

Артем був одним із найкращих танкістів бригади. Він мав низку бойових нагород, зокрема медалі «Кращий танкіст» та «Захисник рідної землі». Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський особисто вручив йому відзнаку «За звитягу» за те, що Артем, ризикуючи власним життям, врятував свого бойового побратима, витягнувши його з поля бою.

«Син був і навідником-танкістом, і в окопах воював. Вони сказали, що Артем – справжній Воїн і справжній Герой», – ділиться мати словами його бойових товаришів.

Він ніби спішив жити: встиг створити сім'ю та стати батьком чотиримісячного синочка Богданчика. Артем, провівши два з половиною роки на війні, ніколи не говорив про пережите, тихо носячи пекло війни в собі.

25 березня у Старосіллі з трагічно загиблим Артемом Гапончуком попрощалися біля місцевого Свято-Успенського храму, провівши його до місця вічного спочинку.