Яка «несподіванка» може змінити перебіг війни в Україні

Питання гарантій безпеки для України залишається ключовим у будь-яких мирних переговорах, проте історія показує: навіть підписані документи рідко стримують агресора.

Про це відомий історик Сергій Плохій розповів «Українській правді».

Він наголосив, що ефективність таких домовленостей залежить не від формулювань, а від готовності Заходу воювати за Україну.

Про «діряві» гарантії та корейський сценарій
На думку історика, головна проблема гарантій — їхня залежність від національних інтересів країн-підписантів у конкретний момент часу.

«Треба розуміти, що абсолютних гарантій безпеки у світі не існує. Гарантії настільки сильні, наскільки виконувати їх — у національних інтересах країн, які дають ці гарантії, і наскільки потенційний агресор вірить у те, що цих гарантій дотримуватимуться. Інакше вони залишаються на папері», — підкреслює Сергій Плохій.

Щодо можливості отримання Україною статусу «союзника рівня Південної Кореї» (де напад на країну автоматично означає вступ у війну США), історик висловлює скепсис стосовно позиції Вашингтона, але бачить вікно можливостей у Європі.

«З боку Сполучених Штатів Америки це малоймовірно. Будь-який американський уряд буде уникати прямої конфронтації з ядерною Росією. (Але) якщо Європа вирішить, що краще воювати з Росією на території України, ніж на території Польщі чи Німеччини, думаю, такі гарантії можуть стати реальністю з боку європейських країн», — сказав він.

Вибори та референдуми під час війни
Коментуючи дискусії про можливі вибори чи референдум щодо мирної угоди, Плохій зазначає, що історія майже не знає прикладів демократичного волевиявлення в умовах активних бойових дій на власній території.

«Мир або перемир’я — це є абсолютна передумова будь-яких подібних дій. Хіба що референдуми використовуються окупантом для легітимізації захоплень і загарбань… Якщо десь таке <вибори під час активної війни> відбувалося, то як виключення, що підтверджує правило», — зазначив він.

Чого чекати від 2026 року
Історик припускає, що 2026-й може стати роком серйозних геополітичних зрушень. Багато чого залежатиме від того, чи зможе Європа стати більш суб’єктною («суверенізація Європи») та чи зміниться позиція США після виборів до Конгресу.

Головним ризиком Плохій називає не лише ситуацію на фронті, а й внутрішню стійкість.

«Найгірше, що може статися, це прорив росіян, який підірвав би не тільки стабільність фронту, але стабільність українського суспільства. Це те, на що розраховує Путін», - сказав він.

Водночас історик зазначає, що обидві сторони наразі перебувають на межі виснаження, що посилює тиск у бік переговорного процесу. Проте «найбільшою несподіванкою», на яку сподівається професор, залишається зміна режиму всередині самої Росії.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.