В Україні змінили правила комендантської години: що тепер можна робити

Оновлені правила комендантської години, ухвалені 17 січня, фактично не запровадили нічого принципово нового, а лише закріпили практику, яка вже давно діє в українських містах.

Про це розповів військовий адвокат Олег Леонтьєв в інтервʼю виданню Фокус.

За його словами, йдеться не про посилення обмежень, а про їх формалізацію. Зокрема, у Києві вже тривалий час не існувало жорсткої заборони на пересування вночі, якщо воно має логічну та зрозумілу мету.

“Це не революція. У столиці давно не було тотальних обмежень. Я неодноразово вночі їхав на вокзал – і машин багато, і таксі працює, і патрулі є. Але жодних штрафів чи арештів не було, бо закону про відповідальність саме за порушення комендантської години не існує”, – пояснив Леонтьєв.

Адвокат наголошує: нові правила не вводять додаткових покарань. Силові структури, як і раніше, оцінюють не сам факт перебування людини на вулиці вночі, а доцільність і логіку її пересування.

Якщо людина прямує додому, з вокзалу, до медичного закладу чи пункту обігріву, питань зазвичай не виникає. Проблеми можливі лише тоді, коли пояснення відсутнє або виглядає нелогічним.

Одним із найбільш дискусійних пунктів нових правил стало формулювання, що під час комендантської години дозволено рухатися до пунктів обігріву, але “просто гуляти” – заборонено. Це викликало питання: як довести, що людина не прогулюється, а шукає тепло?

За словами Леонтьєва, у чинних правилах не передбачено жодного механізму перевірки намірів людини.

“Ніхто не може встановити, з якою метою ви йдете – гуляти чи грітися. Якщо людина каже, що прямує до пункту обігріву або шукає тепло, цього пояснення достатньо. Закон не вимагає доказів наміру”, – зазначає адвокат.

Фактично оцінюється не маршрут, а поведінка. Якщо вона не викликає підозр і не створює ризиків для громадського порядку, питання знімаються.

Сіра зона виникає у випадках, коли людина пересувається нічним містом, наприклад, до магазину. Формально правила не дозволяють і не забороняють цього прямо. У такій ситуації знову ж таки діє принцип життєвої необхідності.

Те саме стосується бань або саун: формально це не пункти обігріву, але фактично – джерело тепла. І тут, за словами експерта, ключовим залишається не формулювання, а відсутність загроз.

“Держава не контролює маршрут – вона контролює ризики. Якщо людина поводиться адекватно, не порушує громадський порядок і має логічне пояснення, комендантська година не стає інструментом покарання”, – підсумував Леонтьєв.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.