На окупованих територіях примусово переводять бюджетників на російський месенджер

На тимчасово окупованих територіях України працівників бюджетних установ зобов’язали перейти на використання російського месенджера MAX. Йдеться про повний перехід службової комунікації на цю платформу.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI.

За наявною інформацією, керівникам державних установ і комунальних підприємств доручено забезпечити стовідсоткове встановлення застосунку серед співробітників. Через MAX повинні передаватися накази, робочі графіки, списки та звітність. Відмова від використання месенджера розцінюється як дисциплінарне порушення, а керівництво звітує про кількість підключених працівників.

Повідомляється, що сервіс інтегрують із російськими системами обліку та ідентифікації, що дозволяє створити централізовану модель цифрового контролю над працівниками бюджетної сфери на окупованих територіях.

Що відомо про месенджер MAX

У вересні минулого року в Росії презентували так званий "національний" месенджер MAX. Його встановлюють на нові смартфони, які продаються в країні, та закликають громадян переходити на нього з інших платформ.

Згодом користувачі почали повідомляти про численні проблеми із застосунком. Зокрема, відсутність наскрізного (end-to-end) шифрування та зберігання повідомлень на серверах VK, до яких, за твердженнями, можуть мати доступ російські спецслужби. Експерти з цифрових прав називають платформу інструментом стеження.

Також користувачі скаржаться, що додаток запитує широкий доступ до функцій смартфона — камери, мікрофона, геолокації, контактів, Bluetooth та інших даних, а також збирає IP-адресу та історію активності.

Окрему критику викликає складність видалення застосунку. За словами фахівців, він може працювати на рівні розширених системних прав, що характерно для потенційно небезпечного програмного забезпечення.

Експерти, які аналізували код на GitHub, заявляли, що застосунок може активувати камеру смартфона з певною періодичністю, фіксувати аудіо та зберігати дані про введений, але не надісланий текст. Найбільші побоювання пов’язані з тим, що сервіс має державну підтримку, а персональні дані користувачів можуть використовуватися силовими структурами.