У 2027 році може початися нова війна?

Повномасштабна війна Росії проти України може бути не єдиним масштабним випробуванням для світу у цьому десятилітті. Деякі аналітики попереджають, що вже у 2027 році існує ризик нового великого конфлікту, який здатен змінити глобальний баланс сил і відсунути українське питання на другий план.

Про це розповів історик Ярослав Грицак в ефірі 24 Каналу.

Він пояснив, чому саме 2027 рік називають потенційно переломним та які сценарії обговорюють військові аналітики. За його словами, йдеться про ризик конфлікту, який може відволікти увагу від України і змінити баланс безпеки у світі.

Чому 2027 рік називають небезпечним?
Грицак зауважив, що обговорення можливого великого зіткнення у світі вже точиться серед військових аналітиків. Йдеться не про продовження нинішньої війни, а про інший осередок напруження, який може різко змінити глобальний порядок денний. У фокусі цих дискусій опиняється Азія, передусім ситуація довкола Тайваню та роль Китаю.

"2027 рік – це, за оцінками багатьох мілітарних експертів, може початися нова і більш важлива війна, яка може відволікти увагу від України і навіть привести до глобального конфлікту", – зазначив він.

Історик підкреслив, що у разі такого розвитку подій Європа може опинитися перед складним вибором пріоритетів. Якщо основні ресурси Заходу будуть спрямовані в інший регіон, підтримка України автоматично стане частиною ширшого стратегічного балансу, а не окремим питанням.

"Ми мусимо стояти і чекати розвитку ситуації, тому що війна нелінійна. Не можна бачити характер війни наперед", – наголосив Грицак.

Він додав, що історія не раз доводила несподіваність переломних моментів, тому головною стратегією для України залишається витримка і готовність діяти незалежно від зовнішніх коливань.

Чи здатна Росія напасти на країни Балтії?
Грицак звернув увагу і на інший сценарій, який обговорюють у зв'язку з можливою ескалацією. Йдеться про ризик дій Росії проти країн Балтії або інших членів Європейського Союзу. На його думку, теоретично Кремль може спробувати захопити обмежену територію, але ключовим фактором стане реакція НАТО.

"Якщо його армія піде в країни Балтії або зможе захопити певну територію, це буде залежати від реакції країн НАТО, але якусь територію вони, скоріш за все, зможуть захопити", – зазначив історик.

Водночас він наголосив, що серед експертів немає однозначності щодо масштабної війни Росії проти всього Євросоюзу. Частина аналітиків вважає, що у Кремля недостатньо ресурсів для фронтального наступу проти Альянсу, а тому мова може йти радше про шантаж і провокації.

"Навряд чи Путін має стільки можливостей і потенціалу, щоби атакувати фронтально Європейський Союз. Шантажувати – так, але повномасштабну війну – не переконаний", – додав він.

Водночас навіть експертні оцінки можуть виявитися хибними, як це вже траплялося перед повномасштабним вторгненням в Україну. Саме тому, за його словами, головним викликом залишається непередбачуваність розвитку подій.

Чистки в армії Китаю і ризик війни за Тайвань
Окремо Грицак зупинився на подіях у Китаї, зокрема на масштабних кадрових чистках у військовому керівництві. На його думку, ці процеси можуть мати різні пояснення. Частина аналітиків вважає, що вони відтерміновують можливе вторгнення на Тайвань, однак існує й інша інтерпретація. Історик припустив, що професійні військові часто найкраще усвідомлюють реальну ціну великої війни. Саме тому вони можуть бути менш зацікавлені у швидкій ескалації, ніж політичне керівництво.

"Може це звучить парадоксально, але найменше хочуть воювати професійні військові. Бо вони знають, що це означає", – зазначив він.

Він додав, що якщо політичний лідер прагне прискорити силовий сценарій, то логічним кроком може стати заміна тих, хто виступає проти ризикованої авантюри, на більш лояльних виконавців.

"Якщо хтось хоче приспішити війну, то треба позбутися тих, хто стоїть на перешкоді. Це можуть бути саме професійні військові", – зауважив Грицак.

На його переконання, остаточні висновки робити зарано. Проте сама динаміка подій свідчить, що світ входить у період нестабільності, де рішення окремих держав можуть мати глобальні наслідки.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.