В українському місті почався голод

Поки увага світу і стрічки міжнародних медіа прикуті до подій в Ірані або Дубаї, в окупованих Росією Олешках на лівобережжі Херсонщини розгортається справжня гуманітарна катастрофа. Під час війни в Україні місто фактично опинилося в блокаді: люди не мають що їсти, а спроби доправити бодай хліб завершуються загибеллю цивільних.

Про це пише ТСН.

Війна в Україні: яка ситуація в окупованих Олешках
Олешки перебувають під російською окупацією від перших місяців повномасштабного вторгнення — вже чотири роки. За цей час населений пункт неодноразово опинявся під обстрілами, частина інфраструктури зруйнована, значна частина мешканців виїхала. Втім, у місті досі залишаються люди — за різними оцінками, кілька тисяч цивільних.

За словами очільниці Олешківської міської військової адміністрації Тетяни Гасаненко, у громаді залишається не більше 6 тисяч мешканців з тих майже 40 тисяч, які проживали до вторгнення.

Від середини січня 2026 року ситуація різко загострилася. Очільниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко каже, що за понад півтора місяця до міста вдалося доправити продукти лише одного разу.

«За весь цей період, від середини січня до сьогодні, мені відомо тільки про одне доставлення продуктів до Олешків», — розповіла вона «Укрінформу».

Усі інші спроби, за її словами, закінчувалися трагедіями. Люди гинули, намагаючись привезти до міста хліб.

Гасаненко наголошує: ситуація фактично перетворилася на блокаду цивільного населення. Вона проводить паралель із тим, як Росія спекулює темою блокади Ленінграда.

«Росія експлуатує тему "блокади Ленінграда" і говорить про страждання людей тоді. А що сучасні росіяни роблять з нашою громадою? Це дорога смерті для цивільних під дронами. В Олешках то що — не блокада?» — заявила очільниця МВА.

Дорога до Олешок під дронами і закриті блокпости
За свідченнями місцевих жителів у соцмережах, станом на 26 лютого в Олешках досі відсутній системний підвіз продуктів харчування. У місті немає жодної реальної допомоги від російської адміністрації.

Фактично єдиний спосіб отримати їжу — чекати, що хтось наважиться прорватися через блокпости. Місцеві щоранку від 7:00 до 11:00 збираються біля лікарні на території стадіону «Старт» у надії, що до міста заїде автомобіль із продуктами, пишуть у Мережі.

За останні півтора місяця, за словами очевидців, лише двічі легкові авто змогли прорватися до Олешок, привізши молоко й овочі під замовлення. Обидва рази товар розібрали буквально за 15 хвилин — із штовханиною та сварками через дефіцит.

Дорога до міста перетворилася на смертельний маршрут. Люди розповідають, що дорогою машини пробивають колеса через уламки та колючий дріт. Автівки зупиняють дрони: водії змушені виходити з машин і піднімати руки, щоб безпілотник «переконався», що перед ним цивільні.

Втім, навіть якщо вдається дістатися міста, повернутися назад майже неможливо, кажуть місцеві. На блокпості в Голій Пристані російські військові принципово не пропускають людей до Олешок.

«Нещодавно сімейна пара не витримала ситуацію, сіла на свій автомобіль та дивом виїхала з Олешок через трасу в районі Голої Пристані.

Скупилися для себе та сусідів продуктами, але коли поверталися додому до Олешок, то на тому ж БП у Голій Пристані окупанти вже не пропустили їх. Люди пояснювали, що їдуть до себе додому і що там люди похилого віку, яким потрібні ліки та продукти, але військові кілька разів повторили «валіть назад, нехай вони там здохнуть». Тобто окупанти принципово не пропускають людей до Олешок на блокпосту в Гопрах. Виїхати ще хтось може на свій страх та ризик, а шансів заїхати (повернутись) у людей немає», — розповідає Юрій Фурса на своїй сторінці у Фейсбук.

Фактично у місті працює лише одна «швидка», яка раз на дві доби їздить до Скадовська. Але продукти вона завозить лише для лікарні — для персоналу й пацієнтів. Інших охочих виїхати з міста не беруть.

«Люди вже відчувають голод, у багатьох закінчилися продукти харчування, хтось намагається здійснювати бартерні угоди, десь сусіди діляться закрутками та якоюсь крупою. Наразі є групи місцевих, які вже планують збиратися групами та йти за продуктами з Олешок до Раденська, бо іншого виходу вже немає. Люди сподіваються, що їх усіх не вб’ють дрони, але бояться провокації від РФ. Люди розрахували собі маршрут — 23 км до Раденська», — пише Юрій Фурса.

У Олешках немає їжі, води, світла і ліків
Очільниця МВА підтверджує: через обмежене транспортне сполучення в місті гостра нестача продуктів. Декілька магазинів, які ще працювали, нині зачинені. Люди змушені покладатися на власні запаси.

За інформацією, яку отримує адміністрація від місцевих, у певному місці можна придбати домашню консервацію, хлібобулочні вироби та продукти власного виробництва. Але цього критично недостатньо для тисяч людей.

Окрім голоду, містяни стикаються з відсутністю якісної питної води, електроенергії, газу і тепла. Пошук дров для обігрівання може закінчитися трагедією — через мінну небезпеку та вибухонебезпечні предмети.

Медична ситуація також залишається вкрай складною. Лікарня працює у надзвичайно обмеженому режимі через пошкоджену інфраструктуру, нестачу персоналу та медикаментів. У місті функціонує лише одна аптека з мінімальним асортиментом, а нових постачань немає.

Особливо болісною є проблема поховання загиблих. Через постійні обстріли та небезпеку процедури затягуються на тижні й навіть місяці.

«Через безпекові ризики процедури часто затягуються на тривалий час. Тіла можуть місяць, а то й більше утримувати в морзі, який нещодавно потрапив під вогневий удар», — розповіла очільниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко у коментарі виданню «Гривна».

Тетяна Гасаненко додає, що російські військові зобов’язані забезпечувати базові потреби цивільного населення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Натомість, за її словами, цього не відбувається.

Ситуація в Олешках дедалі більше нагадує ізольовану територію, де люди залишилися сам на сам із голодом, обстрілами та страхом. Поки світ обговорює інші гарячі точки, у невеликому місті на Херсонщині цивільні щодня ризикують життям заради хліба.

«Сьогодні Олешки живуть у режимі щоденного виживання — між небезпекою, нестачею ресурсів і надією на можливість повернення до нормального мирного життя», — каже очільниця МВА.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.