Скільки українців готові ще терпіти війну

Нове опитування Київського міжнародного інституту соціології показало зниження готовності українців терпіти війну. Якщо наприкінці січня 65% громадян були готові протистояти війні стільки, скільки буде потрібно, то у березні цей показник упав до 54%.

Про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології.

У період між кінцем січня і серединою лютого 2026 року помітно зменшилася частка українців, готових терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Якщо наприкінці січня таких було 65%, то вже в середині лютого — 52%. У березні соціологи повторно поставили це запитання, щоб перевірити, чи збережеться тенденція.

Березневі результати підтвердили негативну динаміку, однак без подальшого погіршення. Так, 54% респондентів заявили про готовність витримувати війну стільки, скільки необхідно, водночас 28% говорять про коротший горизонт — від кількох місяців до пів року.

Хто з українців готовий терпіти війну найменше часу
«Ми вирішили проаналізувати, серед яких категорій населення відбулося зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде необхідно. Як ми виявили, найбільш диференційоване зниження відбулося залежно від ставлення до пропозиції обміняти Донецьку область на гарантії безпеки», — йдеться у повідомленні КМІС.

Серед тих, хто легко погоджується з такою «пропозицією», показник зменшився від 38% до 26%. У групі тих, хто погоджується неохоче, падіння ще суттєвіше — від 58% до 35%. Серед респондентів із невизначеною позицією також зафіксовано різке зниження — від 52% до 25%.

Натомість серед тих, хто категорично проти подібного обміну, зміни менш відчутні: показник знизився від 74% до 67%.

Таким чином, основне зниження готовності витримувати війну припадає на тих, хто розглядав можливість складного компромісу щодо Донеччини в обмін на гарантії безпеки.

Чому зменшилася кількість українців, готових терпіти війну
«Можливо, ці люди на кінець січня мали підвищені очікування від результату переговорів (і, зокрема, з урахуванням, що до української делегації входить Кирило Буданов). Утім, коли в лютому стало очевидніше, що перемовини не ведуть до реального прогресу, це справило деморалізувальний вплив на цей сегмент населення», — вважають соціологи.

Водночас серед тих, хто й раніше не підтримував подібні поступки та не очікував швидких результатів, суттєвих змін у настроях не відбулося, що і пояснює стабільніший рівень їхньої готовності витримувати війну.

Хоча це пояснення видається доволі переконливим, соціологи зазначають, що могли діяти й інші чинники. Зокрема, лютий традиційно вважається більш депресивним місяцем (хоча останнє опитування проводилося вже на початку березня). Крім того, наприкінці січня населення могло бути більш мобілізованим через складну ситуацію в енергетиці, а після її часткового покращення у лютому відбулося певне емоційне «розслаблення».

«І також, можливо, деякі люди очікували, що західні партнери (особливо США) рішучіше підтримають Україну після російського терору в умовах важкої зими. Відсутність в очах багатьох людей суттєвої реакції також могло мати деморалізувальний вплив», — пояснили у КМІС.

Додатково на настрої на початку березня могла вплинути й операція США та Ізраїлю проти Ірану. Частина українців могла сприйняти це як ускладнення глобальної ситуації та ризик зменшення підтримки Києва, зокрема через можливе послаблення санкцій проти Росії або її вигоди від війни.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.