Чи може в Україні повністю зникнути вода в містах через атаки РФ

В Україні загрожує не лише блекаут, а й можливе повне зникнення води у містах. Президент Володимир Зеленський попередив про підготовку Росією атак на водопостачальні системи. Наскільки реальний сценарій "вотер-аут", чи готові водоканали та що робити людям?

Про це у бліцінтерв'ю Телеграфу розповів Дмитро Новицький, президент Асоціації "Укрводоканалекологія".

Чому бетонні укриття навколо насосних станцій не розв'язують проблему захисту водопостачання?
— Фізичне укріплення — це лише верхівка айсберга. Дані розвідки про можливі атаки змушують думати ширше. Завдання зараз — створити систему, здатну працювати автономно навіть у критичних умовах: потужні генератори, когенераційні установки, резервні джерела живлення, щоб навіть під час повного блекауту в мережі зберігався тиск. При цьому універсальних рішень немає — кожне місто має свою інфраструктуру, рельєф, гідравліку та ризики, тому плани реагування мають бути адаптивними та прив'язаними до місцевої специфіки.

Чому зупинка водопостачання небезпечніша, ніж відключення електрики — і чи можливий "вотер-аут" за графіком?
— Часто мене запитують, чому "вотер-аут" складніший за блекаут. Відповідь проста: водоканали — це підземний організм із тисяч кілометрів мереж. Їх важко знищити одним ударом, але надзвичайно складно й довго відновлювати при масових пошкодженнях. Чим більше місто, тим важче забезпечити його альтернативним водопостачанням. Резервуари дають певний запас часу, але справжньою ахіллесовою п'ятою є каналізація: якщо насосні станції зупиняються через відсутність живлення, стоки миттєво виливаються на поверхню — це вже загроза санітарної катастрофи.

Окремо — кіберзагрози. Системи SCADA (Supervisory Control and Data Acquisition — програмно-апаратний комплекс для диспетчерського керування та збору даних у реальному часі, — ред.) потребують посиленого захисту, адже дистанційне втручання в роботу засувок може спричинити катастрофічні гідроудари навіть без ракетного удару. Це не гіпотетична, а цілком реальна загроза.


Що зараз реально роблять водоканали для захисту?
— Повна автономність великого міста — завдання із зірочкою. Ми працюємо над автономним живленням насосів підкачки в багатоповерхівках — це дозволяє мешканцям верхніх поверхів мати воду, доки в магістралях є тиск. Розвиваємо мережу бюветів із генераторами та мобільних станцій очищення на базі локальних свердловин. Також впроваджуємо гідравлічне зонування — можливість ізолювати пошкоджену ділянку та перенаправити воду в обхід, мінімізуючи кількість людей без послуги.

Та попри всі технічні рішення, головний бар'єр — хронічне недофінансування. Тарифи покривають лише 70–75% реальної собівартості. За 2024 рік збитки галузі перевищили 5 млрд грн, у 2025-му очікуємо 12,7 млрд грн. За таких умов підприємства не можуть формувати аварійні запаси й закуповувати критичне обладнання.


Які масштаби руйнувань водної інфраструктури та скільки потрібно на її відновлення?
— Масштаби руйнувань вражають. За даними Світового банку, RDNA5, прямі збитки сектору вже сягнули $7,8 млрд, а загальні економічні втрати — понад $14,4 млрд. Для відновлення за принципом Build Back Better нам потрібно близько $17,5 млрд протягом десяти років. При цьому більшість критичного обладнання в Україні не виробляється. Нашим рятувальним колом сьогодні є міжнародна допомога через WASH Cluster Cell та співпраця з ЮНІСЕФ — фактично єдиний канал отримання дефіцитних насосів і техніки.

Паралельно ми працюємо над відновленням системи бенчмаркінгу. Між 2015 і 2018 роками ми отримали цінний досвід пілотного проєкту, який довів ефективність таких інструментів. Сьогодні в умовах війни та дефіциту ресурсів об’єктивна оцінка роботи водоканалів потрібна як ніколи. Це дозволить пріоритезувати відновлення, спрямовувати ресурси туди, де вони критично необхідні, і прискорити інтеграцію до європейських стандартів. Я особливо ціную підтримку уряду Нідерландів, який залишається ключовим партнером українського водного сектору.

Чи витримає система водопостачання нинішні виклики?
— Стійкість наших міст сьогодні тримається на героїзмі ремонтних бригад. Але героїзм — не стратегія. Без негайного розв'язання фінансових проблем, без системної децентралізації водопостачання, без модернізації та міжнародної підтримки ми не зможемо гарантувати людям найважливіше — воду в кранах навіть у найтемніші часи.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.