Скільки ще років в Україні можуть тривати відключення світла

Електропостачання в Україні може перериватися в будь-який момент щонайменше протягом трьох років, і це не залежатиме від того, чи триватиме війна. Скільки триватиме дефіцит і що реально може змінити ситуацію?

Про це "Телеграфу" розповів у бліцінтерв'ю Станіслав Ігнатьєв, експерт з енергетики.

Чи справді Україна житиме без стабільного світла незалежно від того, чи закінчиться війна?

— Абсолютно вірно. Я кажу, що найближчі три-п'ять років треба звикнути жити в країні-генераторові, оскільки ми маємо дуже суттєво пошкоджену теплову генерацію. Маємо або пошкоджені, або зруйновані потужності гідроенергетики — якщо говорити про Каховську ГЕС.

Маємо захоплену Запорізьку атомну електростанцію. Тому дефіцит на рівні від 3 до 6, максимум 8 ГВт при середньому споживанні 16–18 ГВт ми матимемо — це величезний дисбаланс. Жодна країна Європи такого дефіциту електроенергії не знає, тому до нього треба пристосуватись і будемо жити в країні генераторів та нових розподілених потужностей. Але це водночас поштовх до того, щоб змінити нашу енергетику і будувати її за новими правилами.


Що саме потрібно відновити, щоб ситуація змінилася на краще, і скільки часу це займе?

— Є багато сценаріїв. Перший і найоптимістичніший — деокупація Запорізької атомної електростанції. Якщо ми повернемо Запорізьку АЕС, питання буде практично знято. Інший шлях — відновлення теплогенерації. Зараз реалізується чимало проєктів у цій сфері, не буду деталізувати з очевидних причин.

Але теплогенерація поступово відновлюється і саме вона стане нашим рятівним плотиком — і влітку, і в наступні сезони. Вона балансуватиме енергосистему тоді, коли бракуватиме потужності від сонця чи гідроелектростанцій.

Сонячна генерація в літній період відігравала ключову роль, але її потрібно балансувати — хмарна погода, тумани, ранок і вечір створюють дефіцит. Далі треба розбудовувати розподілену генерацію: газопоршневі установки, сонячні електростанції з накопичувачами на ритейлі та торговельних центрах. І нарешті — великі вітропарки. Зараз їх будують навіть на Волині та Житомирщині, де вітру, здавалося б, немає, а він там є. Це повільна, але стабільна вітрогенерація, яка теж додасть стійкості.

Найголовніше завдання для держави — відновити довіру бізнесу, як українського, так і закордонного: розрахуватися із заборгованістю за "зеленою" генерацією та іншими платежами. Адже коштів на повну перебудову енергосистеми у держави немає — це справа приватного капіталу.

Які регіони страждатимуть найбільше найближчі три-п'ять років?

— Ті, що мають найбільш пошкоджену енергетичну систему. Насамперед це прифронтові регіони: Запорізька область, прифронтові райони Дніпропетровської, Харківська область — хоча в самому Харкові вже зводять розподілену генерацію. Далі — Чернігівська, Сумська, частково Полтавська: там пошкоджені великі енергетичні потужності. І, звісно, причорноморські регіони — Херсонська, Миколаївська та Одеська області.

Що порадите пересічній родині — як готуватися до цієї ситуації?

— Скажемо так: це не катаклізм, це передбачувана ситуація. Санчата, як казали раніше, — а зараз можна казати ґринджоли — треба готувати ще з кінця опалювального сезону. Передусім подивіться, де ваша оселя втрачає тепло. Це так звані містки холоду — елементи фасаду, які потрібно утеплити, незалежно від того, квартира це чи приватний будинок.

У приватному будинку ретельно перевірте дах і підпілля. Потім думайте про альтернативні методи електро- та теплозабезпечення. У приватному будинку це простіше: сонячні панелі з накопичувачем — зараз є і державні кредитні програми, і пропозиції від приватних банків, і навіть від міжнародних фондів.

Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку нещодавно оголосив цікавий конкурс для приватних домовласників. З квартирами складніше — тут йдеться про рішення щодо автономного споживання електроенергії.

Чи є сценарій, за якого все може налагодитися раніше трьох років?

— На жаль, такий сценарій малоймовірний. Оптимальний варіант — повернення Запорізької атомної станції повноцінно в нашу енергосистему. Але навіть після цього знадобляться відновлення та реконструкція, що також займе чимало часу — від пів року, можливо й більше.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.