В Україні можуть масово закриватися ферми: що відбувається

Молочні ферми по всій Україні нині працюють на запасах кормів минулого року, однак уже в травні–червні ці ресурси можуть вичерпатися. Це поставить господарства перед складним вибором щодо подальшої роботи та скорочення поголів’я.

Про це пише «Агрономія сьогодні».

Середня закупівельна ціна сирого молока в Україні станом на квітень 2026 року – 16,60 грн/л з ПДВ. Собівартість виробництва при поточних цінах на корми, паливо й обслуговування – вища. Різниця між ціною і собівартістю не покривається нічим крім запасів кормів з минулого сезону. Ці запаси закінчуються.

«Масове скорочення поголів'я та закриття ферм ми побачимо не раніше травня-червня, коли будуть закінчуватися корми 2025 року. При такій високій вартості польових робіт 2026 року фермери приймуть рішення не сіяти кормові культури, а скорочувати поголів'я», – попередила молочна аналітикиня Олена Жупінас.

За оцінками галузевих експертів, близько 20% молочних ферм України наразі розглядають можливість зменшення поголів'я. За останні два місяці кількість корів на промислових фермах скоротилася на 2 100 голів. І цей процес прискорюється.

Ланцюг наслідків: від ферми до прилавка
Механізм простий. Корми врожаю 2026 року коштуватимуть на 20–30% більше ніж торік — бо посівна-2026 стала найдорожчою за останні роки. Переробники не мають ресурсу підняти закупівельну ціну — низька купівельна спроможність споживача не дозволяє перекласти зростання на кінцеву ціну прямо зараз.

Замкнений ланцюг: ферма не може знизити витрати й не отримає більше за молоко – тому скорочує поголів'я. Менше поголів'я – менше молока. Менше молока – дефіцит для перероблювання вже у третьому кварталі 2026 року. Дефіцит сировини – подорожчання продуктів на 15–25% залежно від виду.

Парадокс ситуації: молочні продукти у магазинах вже дорогі – але фермер при цьому в мінусі. Маржа не у виробника, а у переробника і торгівлі.

Хто вижив у 2025 і що змінилось
У 2025 році молочна галузь показала рідкісний результат – вперше за роки незалежності промислові ферми наростили поголів'я на 3% до 385 тис. голів. Виробництво зросло на 7%. Це був єдиний рік коли галузь рухалась у правильному напрямку.

Але все це відбувалось при нижчих витратах на корми та паливо ніж у 2026 році. Зараз та сама ферма, яка вижила у 2025, — опинилась в іншій реальності. Витрати зросли на 20–30%, ціна реалізації – ні.

«Вартість кормів урожаю 2026-го буде на 20–30% вищою в порівнянні з попереднім роком. Затрати на утримання корів зростають. А ще до 2028 року потрібно провести реконструкцію ферм, щоб відповідати вимогам нового євроінтеграційного законодавства», – деталізує Жупінас.

Фермери які вклались у реконструкцію і мають сучасні потужності — мають шанс. Дрібні господарства з морально застарілими фермами де три-чотири джерела збитків одночасно — скорочуватимуть стадо.

Що робити фермеру який іще тримається
Два сценарії які обирають господарства прямо зараз.

Перший – скорочення поголів'я до рівня коли виробництво стає беззбитковим. Менше корів – менше витрат – менше молока – але позитивний cash flow. Ризик: після стабілізації цін відновлення стада займе 2–3 роки.

Другий – вертикальна інтеграція. Господарства, які додають власне перероблювання (сир, масло, йогурт) і прямий збут через фермерські магазини або ресторани – отримують роздрібну ціну замість закупівельної. Різниця між 16,60 грн за літр молока від переробника і власним сиром по 350–500 грн/кг – кратна.

Для малих ферм до 50 корів – другий варіант реалістичний вже цього літа. Для великих – складніший шлях.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.