Священник ПЦУ закликав українців не роздавати гроші у Вознесіння Господнє

У народі існує повір'я, що в період перед Вознесінням Господнім 2026 обов’язково потрібно роздавати гроші всім прохачам, адже Ісус Христос у цей час нібито ходить по землі в образі бідного. Через це багато вірян бояться гріха та відмовляють собі в усьому, аби задобрити долю. Проте церква закликає розділяти щиру віру та народні забобони.

Священник Православної Церкви України та військовий капелан ЗСУ о. Тарас Видюк ексклюзивно для видання Телеграф роз'яснив духовну суть цього періоду та відповів, чи дійсно відмова у милостині є гріхом.

За його словами, уявлення про те, що Христос буквально ходить вулицями під виглядом кожного жебрака, є лише народними переказами, які з часом люди почали сприймати надто буквально. Отець нагадує євангельську притчу про Страшний суд, де Христос зазначає, що допомога кожному найменшому брату є допомогою Самому Богові. Тут мова йде не про страх "не впізнати Христа", а про загальне ставлення людини до своїх ближніх.

"У Євангелії є притча про Страшний суд, де Христос говорить: "Бо голодував Я — і ви дали Мені їсти; мав спрагу — і ви напоїли Мене; був подорожнім — і ви прийняли Мене". І коли люди запитують: "Господи, коли ми бачили Тебе голодним чи спраглим?", Христос відповідає: "Усе, що ви зробили одному з найменших братів Моїх — Мені зробили", - каже священник Тарас Видюк.

Як зазначає капелан, християнин справді покликаний бути милосердним та не залишатися байдужим до чужого болю. Однак це не означає, що людина мусить віддати абсолютно всі гроші першому зустрічному, або що відмова автоматично стає гріхом. Будь-яка допомога має бути свідомою, щирою та відповідати реальним можливостям вірянина, а не керуватися страхом чи забобонами.

"Суть не в тому, щоб боятися "раптом це був Христос", а в тому, щоб мати людяність і милосердя. Бо Бог дивиться не на те, чи ми виконали певний народний "обряд", а на наше серце і ставлення до інших людей", - додав священник.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.