Скільки годин триватимуть відключення світла влітку: три сценарії

Спека в Україні напряму впливає на навантаження енергосистеми: кожен градус температури вище +28°C може суттєво збільшувати споживання електроенергії. У пікові періоди воно здатне зростати до 2 ГВт, що порівнюють із потужністю великого енергоблоку.

Про це пише Телеграф.

Плюс 2 гігавати: що відбувається з енергосистемою, коли жарко
Спека — це не лише дискомфорт. Для енергетики кожен градус вище +28°С означає додаткове навантаження.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснив механізм просто:

"В нормальних умовах, коли температура тримається на рівні +23-24°C, споживання в енергосистемі становить близько 12 ГВт. Але за спеки понад +28-30°C споживання зростає з 12 до 14 ГВт — тобто додається 2 ГВт. Такий приріст забезпечують кондиціонери разом із холодильним обладнанням у магазинах, складах і на виробництві", — зазначає він.

Два гігавати — це більше, ніж потужність середнього атомного енергоблоку. І цей стрибок відбувається не поступово, а різко — в пікові денні години.

Три сценарії: від "майже нормально" до чотиригодинних відключень
Омельченко описує три можливі варіанти розвитку подій цього літа.

1.Оптимістичний. Якщо обстрілів не буде і літо виявиться нежарким, дефіцит потужності складе до 1 ГВт — тільки у вечірній пік з 18:00 до 23:00. З цим система впорається, більшість людей відключень не відчує.
2.Базовий — найімовірніший. Помірні обстріли плюс звична спека. Відключення за графіком, переважно у пікові вечірні години. Орієнтовно 2-3 години на добу.
3.Песимістичний. Масштабні удари по підстанціях + тривала спека одночасно. Тоді відключення можуть сягати в середньому чотирьох годин на добу.

Найбільше ризикують Харків, Одеса та Київ: Харків — через прифронтове розташування, Одеса — через пошкоджені підстанції, Київ — бо власна генерація покриває лише 20% потреб міста.

"Апокаліпсису не буде": інший погляд на проблему
Не всі експерти налаштовані песимістично.

Експерт з енергетики Геннадій Рябцев відкидає найстрашніші прогнози:

"Стабілізаційних вимкнень по всій Україні влітку очікувати не варто. Об'єктивних підстав для тривалих відключень у 6-8 годин зараз нема", — каже він.

Рябцев пояснює чому. Взимку пік споживання припадав на вечір — коли сонячні станції вже не працюють. Влітку ж пік настає вдень, у найспекотніші години. І саме тоді сонячна генерація працює найефективніше. Це створює природний буфер.

"Споживання через промислові кондиціонери зростає десь на 7%, якщо +30 і вище — то на 10%. Це не критично", — зазначає Рябцев.

Але є застереження: аварійні відключення можливі у двох випадках — якщо Росія б'є по енергетичних об'єктах, або якщо проходить сильна негода зі шквальним вітром. У прифронтових регіонах ризик вищий.

Між двома поглядами: де правда
Експерт з енергетики Станіслав Ігнатьєв балансує між двома крайнощами.

"Сценарій тривалих відключень влітку не є базовим, але він більше не виглядає фантастичним", — зазначає Ігнатьєв. Адже українська енергосистема входить у спекотний сезон із суттєво ослабленою генерацією після масованих атак.

Ще кілька років тому літо було "легким" для енергетики. Тепер — ні. Коли температура перевищує +30°С, країна входить у "літній пік", який за навантаженням наближається до зимового.

За словами Ігнатьєва, якщо відключення і будуть, вони стануть точковими — прив'язаними до конкретних годин пікового навантаження, а не тотальними, як торік взимку.

Що робити кожному: прості правила на спекотну погоду
Усі три експерти погоджуються в одному: поведінка кожного споживача справді має значення.

-Перенесіть пральну машину, бойлер і посудомийку на нічний час або ранок
-Не вмикайте кілька потужних приладів одночасно у вечірній пік (18:00-23:00)
-Кондиціонер — на +24…+26°С, а не на максимум. Різниця між вулицею і кімнатою понад 5°С шкодить і системі, і здоров'ю
-Теплоізоляційні плівки на вікна можуть помітно знизити температуру в кімнаті без кондиціонера — і коштують недорого

"У пікові години кожен зекономлений кіловат — це внесок у те, щоб уникнути відключень", — зазначає Ігнатьєв.

Підготовка до зими — вже зараз
Парадоксально, але літо — це час підготовки до наступної зими, а не до самого літа.

Рябцев пояснює: зараз у всіх регіонах реалізують комплексні плани стійкості. Відновлюється пошкоджена інфраструктура, створюються резерви обладнання, встановлюється нова генерація, на об'єктах критичної інфраструктури — лікарнях, водоканалах, теплокомуненерго — монтують автономні джерела живлення.

"Основна проблема, яку вирішують зараз, — підготовка до наступного опалювального сезону", — підтверджує Омельченко.

Тобто літо 2026-го — це і погодний виклик, і пауза між двома зимами, яку Україна намагається використати максимально.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.