Що відчувають люди перед смерю

Процес відходу людини з життя є цілком природним явищем, якого не варто боятися. У цьому запевняє 62-річна Пенні Гокінс Сміт — медсестра з контролю якості в хоспісі, яка вже 20 років перебуває поруч із пацієнтами в їхні останні хвилини. Вона розповіла, що люди часто бачать і говорять одне й те саме перед смертю.

Більше про це розповіли Mirror, передає ТСН.

Що люди роблять перед смертю найчастіше
За її словами, під час природної смерті люди зазвичай починають більше спати, а згодом перестають реагувати на зовнішні подразники. Це явище називається «передсмертною комою». Лише після цього настає біологічна смерть людини.

Незадовго до фіналу багато пацієнтів бачать видіння та починають говорити про подорожі, що, як зазначає працівниця хоспісу, приносить їм чималу втіху.

Головним своїм завданням Сміт вважає просвітницьку роботу з родинами та пояснення того, що смерть може бути «прекрасною», якщо розуміти її природність. Медсестра звертає увагу на те, що сучасне суспільство та навіть медична система часто уникають цієї теми.

«Коли лікарів навчають, їх вчать рятувати людей і продовжувати життя. Смерть сприймається як невдача, ми зробили її табуйованою темою. Чим менше ви знаєте про щось, тим страшніше це може бути», — пояснює Пенні.

Вона додає, що їй подобається мати можливість навчати сім’ї та нормалізувати смерть, адже кожному доведеться через це пройти.

«Смерть може бути прекрасною річчю, але не тоді, коли ти наляканий тим, що бачиш, і думаєш, що це ненормально», — додає жінка.

Сміт додала, що нерідко родичі госпіталізованих пацієнтів взагалі не усвідомлюють, скільки часу залишилося їхнім близьким, через що їй доводиться говорити з ними відверто та заспокоювати.

Окремо медсестра виділяє психологічні, біологічні та так звані «паранормальні» зміни у поведінці людей, які перебувають на порозі смерті. Зокрема, йдеться про видіння та специфічні метафори.

«Відбуваються деякі психологічні та біологічні зміни, а також паранормальна активність. Пацієнти можуть відчувати видіння в ліжку, де вони бачать колишніх близьких або тягнуться до неба. Вони також можуть говорити про подорожі, згадувати останню подорож чи велику пригоду», — каже медсестра.

Попри те, що кожен випадок — індивідуальний, більшість людей проходить через однаковий алгоритм згасання.

«Зазвичай у хоспісі люди не помирають раптово, здебільшого вони сплять все більше і більше. Вони впадають у стан втрати сприйняття, впадають у смертельну кому, а потім помирають», — пояснила жінка.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.