Найближчі місяці можуть бути небезпечними для України: у чому причина

Посилення тиску на Росію через санкції, удари по стратегічних об’єктах та ситуацію на фронті може не змусити Володимира Путіна сісти за стіл переговорів, а навпаки — підштовхнути Кремль до нової хвилі ескалації.

Про це йдеться у матеріалі Foreign Policy, пише ТСН.

Автори зазначають, що західна стратегія тривалий час ґрунтується на припущенні, що достатній тиск на полі бою змусить Путіна погодитися на переговори. Однак у випадку персоналістської автократії ця логіка може не спрацювати.

На думку авторів, оточення автократа зберігає лояльність доти, доки вважає його здатним гарантувати доходи, безпеку або перемогу. Тому компроміс, який виглядатиме як поразка, може стати для Путіна небезпечнішим за продовження війни.

Паливна криза посилює тиск на Кремль
У матеріалі наголошується, що удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах створили серйозні проблеми для РФ.

За наведеними даними, від початку року до початку липня українські дрони майже 200 разів атакували російські НПЗ. Унаслідок цього виник дефіцит пального, а внутрішнє виробництво бензину стало приблизно на третину нижчим за попит.

Це, як стверджують автори, одночасно зменшує доходи, на яких тримається лояльність російських еліт, і змушує Кремль витрачати більше ресурсів на внутрішню безпеку.

За такої ситуації готовність до дипломатичного компромісу може бути сприйнята силовиками як ознака слабкості. Тому замість переговорів російська влада може вдатися до посилення атак.

Як Росія може загострювати війну
Серед головних інструментів ескалації автори називають масовані ракетні удари по українських містах. Росія намагається використовувати нестачу в України ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Другим напрямом є удари по енергетичній інфраструктурі. За даними матеріалу, від початку року Москва здійснила 250 атак на об’єкти «Нафтогазу», зокрема на підприємства у Полтавській, Харківській і Сумській областях.

Третім інструментом названо гібридний тиск на європейських союзників України.

У Foreign Policy вважають, що такими діями Путін прагне продемонструвати російським елітам, що досі контролює ситуацію та залишається гарантом їхньої безпеки.

Усередині Росії посилюють контроль
Паралельно з зовнішньою агресією Кремль розширює внутрішні репресивні механізми.

У матеріалі згадуються посилення ролі ФСБ, зростання кількості справ про державну зраду та шпигунство, зміни у структурі Росгвардії, а також обмеження доступу до Telegram і WhatsApp та відключення інтернету.

Тиск посилюється і на представників російських еліт. Як приклад автори наводять справу проти колишнього заступника міністра оборони РФ Руслана Цалікова.

Коли переговори стануть можливими
Автори вважають, що Путін продовжуватиме ескалацію, доки політична ціна війни не стане для нього вищою за ціну переговорів.

Для цього, на їхню думку, Росія має одночасно зіткнутися з кількома кризами — військовою, економічною та внутрішньополітичною.

До того часу Україні необхідно посилювати протиповітряну оборону та розширювати тиск не лише на російські НПЗ, а й на залізниці, порти та підприємства військово-промислового комплексу.

Європа, своєю чергою, може посилити санкції проти російського тіньового флоту, його власників і посередників, які допомагають Москві отримувати доходи в обхід обмежень.

У Foreign Policy підсумували, що в персоналістських автократіях тиск спочатку може зміцнювати режим і провокувати загострення. Переговори стануть прийнятними для Кремля лише тоді, коли продовження війни почне загрожувати виживанню коаліції, яка підтримує Путіна при владі.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.