Українцям можуть масово блокувати банківські картки

Українців просять регулярно оновлювати в банках інформацію про роботу та доходи. Якщо проігнорувати такий запит, банк може обмежити видаткові операції або навіть припинити обслуговування рахунку.

Про це пише Телеграф.

Чому банки раптом взялися за гаманці клієнтів
Посилений інтерес банків до доходів клієнтів — не примха окремої установи, а вимога закону. Це підтверджує Тарас Ковальський, керівник корпоративної практики, партнер компанії "Алєксєєв, Боярчуков та партнери".

"Так, вимоги дійсно зросли", — каже юрист в ексклюзивному коментарі "Телеграфу". За його словами, це пов'язано з Положенням НБУ № 65 про актуалізацію даних клієнтів — так званим принципом KYC (Know Your Customer) — а також із впровадженням алгоритмів та штучного інтелекту для аналізу фінансової поведінки людей.

Додатковим поштовхом стало підписання міжбанківського Меморандуму, спрямованого на боротьбу з так званими "дропами" — людьми, чиї рахунки використовують для транзиту чужих або сумнівних коштів.

Юрист пояснює, що частота таких перевірок залежить від категорії ризику, яку банк присвоює клієнту:
-високий ризик — анкету оновлюють не рідше ніж раз на рік;
-середній ризик — раз на три роки;
-низький ризик — раз на п'ять років.

Тобто рано чи пізно повідомлення з проханням "оновити дані" отримає майже кожен клієнт банку.

Чи можна просто не відповідати банку
Проігнорувати чергове сповіщення в застосунку хочеться багатьом, але юрист попереджає: така тактика небезпечна. На запитання, чи зобов'язаний клієнт відповідати на запит банку про дохід, відповідь однозначна.

"Так, зобов'язаний. Надання цієї інформації є суворою вимогою законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів", — зазначає Тарас Ковальський.

Проігнорувати вимогу клієнт права не має. І наслідки мовчанки можуть виявитися значно неприємнішими, ніж просто повторне нагадування.

"У разі відмови або ігнорування запиту банк має повне право призупинити видаткові операції за рахунком або розірвати ділові відносини в односторонньому порядку", — додає юрист.

На практиці це означає: банк може заблокувати картку для витрат або взагалі закрити рахунок, якщо клієнт затягує з оновленням анкети.

7 тисяч в анкеті, а на картці — удвічі більше: що буде
Ось тут і починається найцікавіше питання, яке хвилює більшість українців: що станеться, якщо вказати скромний дохід, а фактичні надходження на картку виявляться значно більшими?

"Невідповідність реального обороту коштів вказаному в анкеті доходу є одним із головних тригерів для автоматичних систем фінмоніторингу", — пояснює Тарас Ковальський.

За словами експерта, у такому разі алгоритм автоматично підвищує рівень ризику клієнта. Це може закінчитися заморожуванням рахунку до з'ясування обставин — навіть якщо гроші отримані абсолютно законно.

Тому свідомо занижувати дохід "про всяк випадок" — погана стратегія. Набагато безпечніше вказувати суму, близьку до звичних надходжень і витрат людини.

Округлити чи вигадати: скільки писати в графі "дохід"
Точності до копійки банк не вимагає. Головне — щоб цифра в анкеті приблизно відповідала типовому фінансовому профілю клієнта.

"Точність до копійки не потрібна, допускається орієнтовний діапазон, наприклад, 20 000 — 50 000 гривень на місяць. Головне, щоб зазначені цифри відповідали вашим реальним і типовим щомісячним витратам та надходженням", — розповідає Тарас Ковальський.

Якщо дохід нерегулярний — скажімо, в одному місяці 20 тисяч гривень, а в іншому 45 — немає сенсу штучно занижувати цифру до найменшого показника. Банку важливо бачити правдиву картину надходжень, а не мінімальне число "для галочки".

Нагадаємо, в Україні виводять з обігу популярні купюри: перевірте свої гаманці.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.