У цих регіонах України може виникнути дефіцит пального

Російські удари по автозаправних станціях в Україні почастішали, однак наразі вони не створюють загальнонаціонального дефіциту пального. За останні дні атаки на АЗС фіксували у Києві, Рівненській, Житомирській та Волинській областях.

Про це пише Главред.

Скільки АЗС уже постраждало – чи буде дефіцит
На перший погляд, така послідовність може виглядати як нова масштабна кампанія Росії саме проти заправок. Однак директор спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев звертає увагу: АЗС перебувають під ударами вже багато місяців, а найбільше їх було пошкоджено не у вересні.

"Мені, чесно кажучи, незрозуміло, чому раптово настільки актуальними стали удари по автозаправних станціях, які тривають від початку року і максимум яких припав на липень", - зазначив Рябцев у коментарі Главреду.

Експерт уточнює, що з січня по червень було пошкоджено 89 автозаправних станцій, у липні - одразу 133, у серпні - 65, а з початку вересня - 15.

Таким чином, лише за цими даними йдеться вже приблизно про 300 пошкоджених АЗС. Причому Київ не був єдиним і навіть найбільш постраждалим регіоном.

"Заправки в Києві також були під ударами, як і в інших регіонах. Набагато більше постраждали Харківська та Дніпропетровська області як прифронтові", - зазначив Рябцев.

За його словами, лише з серпня пошкодження заправок фіксувалися у 13 регіонах.

"Тобто нічого принципово не змінюється. Я не думаю, що тут якимось чином змінюється чи поширюється географія ударів", - пояснив експерт.

Директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн також наводить оцінку у понад 300 атакованих АЗС. Водночас, за його спостереженнями, приблизно 80% пошкоджених станцій згодом відновлюють роботу. "Тому в жодному регіоні немає дефіциту пального або зростання цін внаслідок цього", - зазначив Куюн.

Втім, оцінки експертів практично збігаються: удари по окремих АЗС не здатні залишити Україну без бензину та дизелю.

Рябцев наголошує, що навіть близько 300 пошкоджених станцій потрібно порівнювати із загальним масштабом українського роздрібного паливного ринку. За його даними, до повномасштабної війни в Україні діяло близько 6,5 тисячі АЗС. При цьому нинішня статистика стосується саме пошкоджених, а не повністю знищених об’єктів, і значна частина з них уже повернулася до роботи.

"Тому про який загальноукраїнський дефіцит може йти мова?" - зазначив Рябцев.

Куюн наводить аналогічний приклад для столичного регіону. За даними податкової служби, у Києві діють 270 ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, а в Київській області - 529. Тобто загалом ідеться приблизно про 800 АЗС.

"Відповідно, говорити про якийсь вплив цих атак на ринок точно не доводиться", - підкреслив Куюн.

Де дефіцит справді може стати проблемою
Рябцев робить важливе уточнення: ситуація в масштабах усієї України і в конкретному прифронтовому районі - різні речі.

Саме поблизу фронту значна кількість АЗС може бути пошкоджена або закрита, а доставка пального відбувається в умовах постійної загрози.

Однак навіть там короткочасна відсутність бензину на одній звичній станції ще не є системним дефіцитом.

Щоб уникнути стійких проблем, на думку Рябцева, потрібно диверсифікувати та розосереджувати точки продажу і запаси.

"Чим більше об’єктів буде задіяно, чим менше автомобілів буде залежати від якоїсь однієї автозаправної станції, тим краще це буде з точки зору стійкості постачання та споживання пального", - пояснив він.

При цьому розосередження не означає, що все паливо потрібно вивозити за кордон.

Йдеться про те, щоб великі партії ресурсу не накопичувалися в одному місці, на великих нафтобазах не концентрувалися бензовози, а на залізничних естакадах - велика кількість цистерн із нафтопродуктами.

Особливо критично це поблизу лінії фронту.

Нагадаємо, раніше Росія атакувала АЗС на Волині біля кордону з Польщею.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.