Популярна річ, яка є у кожному домі, може викликати рак

0
Популярна річ, яка є у кожному домі, може викликати рак
Світлодіодні лампи стали звичним джерелом освітлення в оселях, офісах і громадських місцях. Водночас деякі дослідники застерігають, що тривалий вплив синього світла може впливати на роботу клітин, обмін речовин і сон.

Про це пише Egészség Kalauz, передає ТСН.

Що в побуті може спричиняти рак: шкода LED-ламп
Нейробіолог Джеффрі застерігає, що масове поширення LED-ламп може нести серйозні ризики для здоров’я, включно з пошкодженням мітохондрій та порушеннями обміну речовин.

Водночас дослідження на тваринах свідчать, що синє світло може знижувати активність мітохондрій і порушувати метаболізм, однак наразі немає переконливих доказів того, що це так само працює в організмі людини.

Одне з досліджень показало, що щоденний вплив короткохвильового синього світла знижував рівень мітохондріальної активності в мишей приблизно на 50%. Інша праця засвідчила, що збагачене синім спектром LED-освітлення змінювало спонтанну активність, метаболізм та роботу печінки у піддослідних тварин.

«Світлодіодне освітлення пошкоджує мітохондрії, тож немає жодних сумнівів, що воно також шкодить здоров’ю організму загалом. Це очевидна й нагальна проблема громадського здоров’я, що вимагає від нас рішучих дій», — каже Глен Джеффрі.

За словами професора Глена Джеффрі, масове використання світлодіодних ламп становить тиху, але серйозну небезпеку для нашого здоров’я, на яку регуляторні органи та громадськість взагалі не звертають уваги. Дослідник прямо порівнює це джерело світла з азбестом, який спричиняє смертельні захворювання легень та мезотеліому, і застерігає, що LED-освітлення може підвищувати ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу й інших метаболічних розладів.

Професор продовжує наполягати на тому, що LED-лампи підвищують ризик розвитку онкологічних захворювань. Суть його аргументації будується навколо «енергетичних станцій» наших клітин — мітохондрій. За твердженням Джеффрі, випромінюване LED-лампами короткохвильове світло, багате на синій спектр, завдає прямого удару по цих органелах.

Насамперед відбувається втрата енергії на клітинному рівні, адже в моделях на тваринах під впливом щоденного навантаження синім світлом показники мітохондріальної активності знижувалися орієнтовно на половину. Окрім цього, фіксуються зміни метаболізму та функцій органів, оскільки тривале випромінювання доведено змінювало спонтанну активність, обмін речовин і навіть показники функції печінки у піддослідних об’єктів.

Спостерігаються й системні збої передачі сигналів: мітохондрії працюють не ізольовано, а утворюють своєрідну внутрішню спільноту, тому, змінюючи профіль запальних білків, пошкоджені органели надсилають хибні хімічні сигнали всьому організму.

Оскільки мітохондрії відіграють ключову роль у виробленні енергії, підтримці балансу цукру та регуляції процесів старіння, втрата ними функціональності справді позначається на здоров’ї всього тіла.

Що кажуть інші науковці
Хоча слова професора звучать надзвичайно драматично, незалежні спеціалізовані органи висловлюються стриманіше. Згідно з офіційною позицією Наукового комітету Європейської комісії з питань здоров’я, довкілля та нових ризиків (SCHEER), наразі немає переконливих доказів того, що використання LED-ламп у побуті справді викликає пряме ураження органів у здорових людей.

Водночас експерти визнають, що надмірне синє світло може спричиняти тимчасову втому очей, відчуття дискомфорту та суттєво порушувати природний цикл сну й бадьорості через пригнічення вироблення гормону мелатоніну.

За науковим резюме Єврокомісії, вечірнє LED-освітлення та екрани пристроїв можуть впливати на циркадну систему, однак чи спричиняє це довгострокову шкоду здоров’ю саме по собі — питання досі відкрите.

Як захиститися від впливу LED-ламп
Під час власних досліджень за участю людей професор Джеффрі та його колега доктор Едвард Барретт помітили, що колірне контрастне бачення дорослих значно поліпшувалося, коли замість звичних LED-ламп їх піддавали впливу традиційного вольфрамового освітлення з широким спектром.

За вимірюваннями науковців, навіть одноразовий 3-хвилинний вплив довгохвильового світла стимулював мітохондрії сітківки.

Джеффрі каже, що не варто занурювати житло у суцільну темряву, але краще змінити кілька звичних кроків навколо себе. Для початку важливо забезпечити повноспектральне світло: у приміщеннях можна замінити LED-лампи на звичайні лампи розжарювання або ж додати їх до кімнат задля балансу.

Джеффрі наполегливо радить проводити якомога більше часу на свіжому повітрі зранку та вдень без захисного скла й сонцезахисних окулярів.

Найкраще досліджений потенційний наслідок штучного освітлення — це розлад циклу «сон-бадьорість». Яскраве світло пізно ввечері подає мозку сигнал про те, що надворі все ще день, і організм не може розслабитися й заснути.

Якщо людина тривалий час перебуває під дією сильного короткохвильового світла, вироблення мелатоніну зміщується. Наслідками стають сильна бадьорість уночі, ускладнене засинання та погіршення якості сну.

Лабораторних досліджень щодо впливу синього світла на зір поки бракує. Наприклад, огляд 2024 року описує механізми, за яких оксидативний стрес, утворення активних форм кисню та зміни мітохондріальних функцій можуть спричиняти пошкодження клітин сітківки. Але це не означає, що побутове LED-освітлення доведено призводить до втрати зору.

Також науковці вивчають вектор того, як LED може впливати на цукровий діабет, оскільки виявлені у мишей зміни у роботі мітохондрій потребують особливої уваги. Однак поки це не означає, що домашні світлодіодні лампи викликають цукровий діабет 2-го типу у людей.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: без коментарів
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2026. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».