З неба випав дощ із крові та м’яса: що побачили очевидці

У серпні 1841 року неподалік американського міста Лебанон у штаті Теннессі з неба нібито падали дощем червоні краплі, а разом із ними — шматки м’яса й жиру, які згодом передали на дослідження науковцям.

Про цю історію та інші випадки незвичайних опадів пише Popular Science, пише ТСН.

Як у Теннессі пішов дощ із крові та м’яса
Двоє поневолених людей працювали на тютюновій плантації неподалік Лебанона, коли почули незвичайний стукіт дощу по листю. Однак вода була темно-червоного кольору, а на рослини падали ще й невеликі шматочки, схожі на м’ясо та жир. Свідки занесли листя до помешкання власника плантації, який повідомив про дивну подію сусідів.

Історія швидко набула розголосу. Зібрані зразки незрозумілої речовини передали доктору Жерару Троосту — відомому на той час дослідникові природничої історії та колекціонерові. Відкривши пакунок, він відчув різкий запах гнилої органіки. Після дослідження доктор дійшов висновку, що речовина справді мала тваринне походження.

«Немає сумніву, що ця речовина є матерією тваринного походження і належить нашій планеті», — зазначив він.

Масштаб явища також вражав. Вільям Купер, який приїхав подивитися на незвичайне місце, описав ділянку, де впали рештки: приблизно 37–55 метрів завширшки та 550–730 метрів завдовжки. За його словами, запах речовини був настільки неприємним, що забруднював усе повітря навколо.

Згодом результати дослідження опублікували в American Journal of Science. Троост припустив, що сильний вітер міг підхопити частину тіла тварини, яка розкладалася, і занести її у хмару. Там рештки нібито могли певний час залишатися у в’язкому стані, а потім випасти на землю разом із дощем. Однак це була лише гіпотеза, а не доведений механізм.

Чому з неба падають м’ясо та червоний дощ
Хоча «кривавий дощ» і падіння тваринних решток часто згадуються разом, науковці вважають, що ці явища можуть мати зовсім різне походження.

Одна з можливих версій падіння м’яса пов’язана з потужними повітряними потоками. Сильний шторм або смерч здатний підхопити рештки тварин, перенести їх на певну відстань і скинути в іншому місці. Інша гіпотеза стосується птахів-падальників, які можуть переносити частини туш та губити їх під час польоту. Подібними механізмами намагаються пояснити й задокументовані випадки, коли після буревіїв на землю падали риби, жаби або комахи.

З червоним дощем ситуація інша. Його колір необов’язково означає, що з неба падає кров. Вода може набувати червоного відтінку через пил, пісок або мікроскопічні організми, які потрапляють в атмосферу та змішуються з опадами.

Один із найвідоміших сучасних прикладів стався 2001 року в індійському штаті Керала. Під час мусонного сезону там періодично йшов дощ червоного кольору, який залишав рожеві сліди на одязі та поверхнях. У зібраних зразках виявили червоні частинки, схожі на спори водоростей. Саме вони, за одним із наукових пояснень, і забарвлювали воду. Інша група дослідників пов’язувала явище з пилом, принесеним із районів Західної Азії.

Існувала також гіпотеза, що червоні частинки могли мати позаземне походження та потрапити в атмосферу після руйнування комети. Однак ця версія не отримала широкого визнання у науковому середовищі.

Дослідник історичних повідомлень про криваві дощі Патрік Маккефферті звертає увагу, що стародавні люди часто сприймали незрозумілі природні явища як послання богів або передвісники катастроф. Сучасна наука вже може пояснити частину таких випадків, але далеко не всі. Як влучно підсумував дослідник кривавих дощів Том Максвелл, перед незрозумілим найдоречнішою відповіддю іноді залишається проста фраза: «Я не знаю».

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.