Лучанка тримає в квартирі курей

Пенсіонерка Неоніла живе у багатоповерхівці одного зі спальних мікрорайонів Луцька разом із двома молодими курочками і півником.

«В хаті в мене вони не гадять. Вранці прокидаються о 7 годині, терплять, вискакують на підвіконня і стукають в вікно», – каже жінка.

ТЕ САМЕ, ЩО І КОТИКИ З СОБАЧКАМИ

Пенсіонерка переконує, що умови спільного проживання із домашньою птицею нічим не відрізняються від утримування в квартирах типових котиків-собачок.

Курей жінка отримала в подарунок. Найстаршу руду курку звати Маша, меншу – Даша, а чорного півника – Пєтя.

Пенсіонерка пояснює: діти виросли і роз’їхалися, котів не любить, а розмовляти вдома з кимось хочеться.

Від логічного припущення про вирощування курей для бульйону чи, принаймні, яєць, навідріз відмовляється.





«Якщо захочу супу з м’ясом, то ще в стані купити кілограм. А уявити, що зарубаю своїх курей – навіть, не думаю про таке. Рука не підніметься. Вони ж дивляться на мене такими очима!», – каже жінка.

Неоніла демонструє взаєморозуміння з пернатими. Гукає: «Маша!», і найстарша курка, розправивши крила, чимдуж біжить до господині і квокче на повний голос.

ЗАМІСТЬ ЗЕРНА - КОВБАСА З КОТЛЕТАМИ

Домашні улюбленці харчуються нетипово: найбільше полюбляють ковбасу і котлети. Не відмовляються від овочів – огірків, капусти, а от пшениці не їдять зовсім, а гречку – лише варену.

Має в квартирі птиця і своє місце. У великому ящику жінка зробила жердину, і там кури ночують.

Попри те, що кури знають своє місце в квартирі, саму квартиру самостійно знайти не можуть. Тож пенсіонерці доводиться щоранку виносити вихованців на прогулянку, а вечері - заносити. Саме через це жінка прив`язала до лап курей мотузки. Каже, що інакше не може зловити, бо вже знають, коли підходить час повертатися додому і тікають від господині.





Лучанка не перший раз заводить вдома таку екзотичну для міста живність. Якось купувала курчат для більш приземлених цілей: відгодувати і зварити бульйон.

Але одна курка прижилася, господиня каже, що дивувала неабияким розумінням і справжніми талантами. Мовляв, не просто відгукувалася на ім’я і виконувала команди, а навіть танцювала.

«Ці ще – дикуни у порівнянні з попередньою куркою. Бачили б ви, як вона танцювала! Кажу: «Бар’єр!», і вона вистрибує до мене і легенько клює в щоку. Прожила зі мною півтора року. Якось гуляла сама в дворі, і її роздер сусідський собака», – пригадує улюбленицю жінка.

Віра ВЛАСЕНКО (для "Волинь24")