«Якщо й далі будемо тягнути, побачимо руїни по всій Україні», - голова Ради голів ОСББ Луцька

З 1 липня в Україні набув чинності закон, який не залишає жителям багатоквартирних будинків іншого вибору, як створення об’єднань співвласників. І, якщо принципи створення ОСББ, більш-менш зрозумілі, то що робити з цим об’єднанням далі та яка від нього користь, знають не всі.

Відповісти на ці та інші запитання погодився керівник Ради голів об’єднань співвласників багатоквартирних будинків міста Луцька Роман Бондарук.

УТРИМУВАННЯ БУДИНКІВ НЕ МОЖЕ КОШТУВАТИ ОДНАКОВО

- Більше року тому Верховна Рада прийняла закон "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". За словами багатьох посадовців, він відміняє монополію «ЖЕКів», це дійсно так? Що він по суті змінює?

- Передусім це закон дає можливість людям, які живуть в будинках, де не створені ОСББ, приймати рішення щодо його утримання, ремонту. Раніше будь-які зміни можна було впроваджувати лише за згодою 100% мешканців, а сьогодні, як в ОСББ, 50% +1.

По-друге, цей закон дійсно знімає монополію «ЖЕКів», тому що раніше абсолютно всі будинки були на їх балансі. Органи місцевого самоврядування нав’язували мешканцям виконавця послуг, не питаючи згоди.

Наразі ж, за законом, люди до 1 липня повинні були зібратись і визначитись з виконавцем послуги по утриманню будинку. У випадку, якщо люди не змогли цього зробити, орган місцевого самоврядування повинен провести конкурс і визначити управителів. Напевно, це один з основних моментів цього закону.

- У Луцьку ніби-то перенесли крайній термін самостійного створення ОСББ?

- Це не тільки у нас в місті. На останній сесії депутати ухвалили порядок списання будинків з балансу "жеків". І це, напевно, головний крок до подальшого обрання обслуговуючого підприємства.

Кабінет Міністрів також затвердив процедуру проведення конкурсу на обрання обслуговуючої компанії. Так, там є моменти, які не дуже подобаються експертам, але це все ж таки крок.

- Які це моменти?

- Один з них – це об’єднання будинків в групу для визначення однієї ціни на обслуговування. Наприклад, у Луцьку давно відійшли від такої практики – по кожному будинку потрібно підходити індивідуально і ціна повинна бути різною. Є багато тонкощів, які відрізняють будинки. Зокрема, в одних є ліфти, а в інших – немає, в одних є світло на прибудинковій території, а в інших – ні, прибирання різної території вимагається.

Один будинок може бути 1968 року збудований, а інший – 2010. Тут різні витрати та підходи до утримання будинків. Тому ми не можемо говорити про встановлення єдиної ціни.

Але все-одно, цей закон – це прорив в сфері ЖКГ. Ми потребуємо негайних змін. Якщо ми ще трохи потягнемо, то побачимо руїни по всій Україні, тому що в будинках капітальні ремонти не проводились від дня їх побудови.

НА РИНКУ НЕМАЄ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ МОЖУТЬ ЗАМІНИТИ «ЖЕКИ»

-Якщо говорити про монополію «ЖЕКів», то мається на увазі, що лише вони можуть надавати певні послуги з утримування, ремонту будинків. На ринку є інші приватні фірми, які можуть надавати ці послуги?

- На сьогодні ми ще не маємо цього ринку і повинні його побудувати. А ринку нема, бо немає закону про комунальні послуги. Ми користуємось старим законом про комунальні послуги, а новий поки прийнятий лише в першому читанні.

Моя позиція і позиція ОСББ – не може підприємство, яке надає комунальні послуги, бути комунальним. Тому що це завжди тягне за собою якісь соціальні питання, а, якщо ми говоримо про якісні послуги і ринкові відносини між виконавцем і отримувачем послуги, тут не може бути соціальних гарантій. Повинен працювати ринок.

Якщо ж ви потребуєте соціальних гарантій, повинні працювати пільги і субсидії.

-Хто зараз прибирає, ремонтує будинки, в яких є ОСББ, ті ж «ЖЕКи»?

- Ні, тільки 15% ОСББ користуються послугами «ЖЕКів», але і в цьому випадку індивідуально, тобто окремими послугами. Сьогодні ОСББ самі шукають фірми, які займаються прибиранням, іншими речами.

-Тобто вже є приватні фірми, які можуть надавати такі послуги?

- Фірм немає, але є окремі особи, які надають послуги з прибирання.

- А є підприємства, які можуть приїхати за викликом і відремонтувати, наприклад, трубу, яку прорвало у вихідний день чи неробочий час? Хто може допомогти вирішити якісь форс-мажорні ситуації?

- Чесно кажучи, таких компаній наразі немає, але я думаю, що за рік-півтора їх буде достатньо, аби мешканці могли серед них обирати найкращих.

- А зараз, який вихід в ОСББ, з ким вони повинні співпрацювати? Хто може надавати послуги, складніші за прибирання?

- Основне – це аварійні роботи, коли, не дай Боже, прорвало трубу, тепломережу, перебої з електропостачанням є. При асоціації «Лучани», яку очолює Юлія Сабатюк, створена аварійна служба. Хто бажає, може звертатись до неї за допомогою. За певну плату вони нададуть ці послуги. Також є аварійні в ЖКГ. І з ними так само можна за певні кошти домовитись про обслуговування аварійних викликів.

- Тобто ОСББ може продовжувати співпрацю з ЖКГ, але в іншому форматі?

- Так, тоді конкретні гроші платяться за конкретні послуги, а не за якісь незрозумілі, абстрактні речі. Наприклад, ОСББ може платити певну абонплату, аби аварійна служба була завжди під рукою – вдень і вночі, у вихідні дні.




ЖКГ ПОВИННІ ВІДЧУВАТИ КОНКУРЕНЦІЮ

- А «ЖЕКи» погоджуються на зміну умов співпраці?

- Так, погоджуються. Вони змушені трансформуватись. Коли з’явиться ринок, попит і пропозиція, буде якісніша послуга. Житлово-комунальні підприємства конкуруватимуть між собою за клієнтів і тому працюватимуть якісніше.

Моя пропозиція міському голові така – ліквідувати «ЖЕКи» і зробити їх приватними. Якщо міська рада хоче приймати участь, нема заперечень – вона може бути одним з співвласників, але в іншій формі. Мерія може бути співвласником ТзОВ, а не комунального підприємства. Таким чином «ЖЕКи» не будуть підконтрольні чиновникам.

- А не може виникнути ситуація, коли на ринку будуть лише ті самі «ЖЕКи», але вже приватні, вони надаватимуть послуги низької якості і ОСББ вибиратимуть їх від безвиході?

- Ринок все ж диктує умови і конкуренція зробить свою справу.

- На Вашу думку, скільки потрібно часу, щоб втілити це в реальність?

- Якщо влада не буде заважати розвиватись ринку комунальних послуг, я думаю, що це станеться досить швидко – максимально за 2 роки ми будемо мати інші підприємства з іншою якістю послуг.

В БАГАТЬОХ НЕГАРАЗДАХ В СФЕРІ ЖКГ ВИННІ САМІ Ж ЛЮДИ

- А є якісь недоліки в новому законі "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"? Тому що деякі експерти вважають, що в ньому порушуються права людини? Мовляв, мешканці просто змушені створити ОСББ, інакше управителя їм призначать примусово?

- Насправді, все навпаки – людина має вибір. Людям дали термін на те, що зібратись і визначитись, що робити із своїм будинком. Цей термін ще й продовжили. Якщо ж у нього не вкластись, тоді дійсно управителя визначає влада. Але я думаю, що часу достатньо було. На жаль, ми маємо дуже пасивних людей.

Я думаю, що в багатьох негараздах, які склались в сфері ЖКГ, винна не лише держава, а й самі власники квартир. Платячи за утримання будинку, в більшості випадків мешканці самі не знають, за що вони платять. Вони не вимагають від «ЖЕКів» якісної роботи, не пишуть їм звернень, не вимагають актів про виконані роботи. Можливо люди не завжди мають достатньо інформації, але пасивність теж точно є.

Якраз новий закон дозволяє визначитись, хто управлятиме будинком. Можна навіть не обирати управителя, а просто активіста, який займатиметься цим будинком. Хочеш – йди в управляючу компанію, а не хочеш – сам керуй.



- Чи може так статись, що мешканці більшості будинків так і не створять ОСББ і управителів їм призначить міська рада? Як сфера виглядатиме в цьому випадку?

- Я думаю, що в найближчі два роки помітних змін ми не побачимо. Але все зміниться, коли сформується ринок комунальних послуг. Тоді ті ж ЖКГ знатимуть, що у них укладений контракт з мешканцями лише на рік, по закінченню якого договір можуть не продовжити через неякісне виконання робіт. Договори можуть розриватись навіть тоді, коли управителя призначить міська рада. Не сподобалось, як прибирають – зібрались і вирішили щось міняти.

КВАРТИРА МОЯ, А ВСЕ, ЩО ПОЗА НЕЮ – ДЕРЖАВНЕ

- Наскільки люди готові до такого формату роботи, чи готові брати участь в житті свого будинку, чи все ж таки досі є думка про те, що квартира – це моя власність, а все, що поза нею (сходова клітка, під’їзд, фасад) – державне?

- На жаль, багато людей так і думає. Вони все ще думають, що хтось за них щось зробить, що хтось прийде і зробить капітальний ремонт. Багато хто думає, що діряві труба в підвалі чи дах стосуються лише тих, хто живе, наприклад, на останньому поверсі. Насправді, це все – співвласність.

- Як людей переконати взяти на себе відповідальність?

- У нас, в Луцьку, є прекрасна практика, коли люди можуть приходити дивитись на будинки, де вже створені ОСББ, будинки модернізовані. Люди можуть побачити, що в модернізованих будинках платіжки вже менші. І це не нові будинки, серед них є гуртожиток на вулиці Хасевича 1968 року, де проживають небагаті люди. Ці люди зуміли модернізувати будинок і через 5 років вони економитимуть кошти та житимуть в гарному будинку. Їхня власність ще й виросте в ціні вдвічі. От про що треба думати людям.

Ті, хто приватизував житло, зазвичай хочуть потім передати його своїй дитині. Але, якщо вони не будуть дбати про нього, не буде чого передавати – все розвалиться.

До речі, в усіх ОСББ люди почали менше платити за комунальні послуги. І ще немає жодного випадку закриття ОСББ, хоч такий механізм в законодавстві передбачений.

- Ви зачепили тему енергоефективності. В Луцьку є програма відшкодування з бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими для проведення енергоефективних заходів. Ця програма діє до 2017 року, які її перспективи на майбутнє, можливо варто продовжити термін дії?

- Це одна з найкращих програм, яка дала поштовх для енергозбереження не тільки в Луцьку, а й в Україні загалом. Вона працює з 2013 року і на її основі була розроблена державна програма, яка дозволяє відшкодувати 40% тіла кредиту на придбання матеріалів. Також наш досвід перейняло 131 місто в Україні. Я думаю, що з кожним роком її бюджет буде збільшуватись, а наразі він обслуговує більше 10 мільйонів гривень. Через цю програму ми зможемо більшість будинків модернізувати.

На моє переконання, міський бюджет взагалі не повинен дотувати приватну власність людей. Просто сьогодні люди в безвиході, їх доходи маленькі і вони самі не в змозі це зробити, тому є такий механізм.

У Луцьку – 1800 будинків, з них 1200 – багатоквартирні, але ще ж є 600 приватних. Виходить, що вони перебувають в зовсім нерівних умовах, тому що мешканці багатоквартирних отримують гроші з бюджету на ремонт їхньої власності, а жителі приватних – ні. Хіба вони не такі самі?

- І як ці умови можна вирівняти, можливо створити ще одну програму для впровадження енергоефективних заходів в приватних будинках?

- Ми розуміємо, що ці умови вирівняти не можна. Багатьом з тих, хто живе в приватних будинках, совість не дозволить прийти і просити гроші з бюджету. А люди, які живуть в багатоквартирних будинках, частіше мають маленькі доходи. Ми повинні допомогти їм модернізуватись і на цьому поставити крапку – пустити їх у вільне плавання.

Наприклад, в Польщі взагалі немає міністерства житлово-комунального господарства, місто немає такого департаменту. Вони кажуть: «А чому ми повинні влізати у відносини між надавачем і користувачем послуг, це їхня справа». Вони контролюють енергетику, тепло, але коли мова йде про утримування будинків, вони в це не втручаються.

А от щодо приватних будинків, то на рівні держави є програма, яка дозволяє відшкодовувати 30% тіла кредиту, взятого на підвищення енергоефективності. Є також подібна міжнародна програма. Ми пропонували депутатам і міському голові перебачити це і в нашій програмі, але, на жаль, нам не вдалось їх переконати.

УТЕПЛЕННЯ ОКРЕМИХ КВАРТИР РУЙНУЄ БУДИНКИ

- Чи правильно у Луцьку впроваджуються енергоефективні заходи, тому що у місті є багато будинків, в яких утеплена ззовні лише одна квартира?

- Це дуже неправильно і тут наша влада трохи не допрацювала. Я винесу рішення на засідання виконавчого комітету про заборону такого утеплення, тому що це руйнування будинку і ефективності в латковому утепленні немає. Там збирається роса і вона ще більше руйнує будинок, розвивається грибок. Сьогоднішні державні будівельні норми не дозволяють так робити. Будь-які втручання в зовнішню стіну потребують дозволу від міської влади, але міська рада і департамент архітектурно-будівельного контролю закривають на це очі. З цього приводу повинна відбутись нарада за участю першого заступника міського голови Тараса Яковлева.

До речі, перевірка з Києва теж пропонувала чиновникам закривати на це очі, мовляв такий у наших людей менталітет. Але я вважаю, що до цього треба підійти строго. Хочеш утеплюватись – ініціюй збори, утеплюйте весь будинок. Ти ж живеш не сам! Або переїжджай в приватний будинок, або слухай більшість.

- Керівник ОСББ – це робота, за яку отримують гроші?

- Керівнику ОСББ надають певні повноваження і він виконує побажання мешканців. Деякою мірою це стає роботою для людини. Деякі ОСББ платять своїм керівникам зарплату, а інші працюють на громадських засадах. А взагалі це неприбуткова організація. Платити чи ні керівнику, вирішують самі мешканці.

ПОЛІТИКИ ПІДТРИМУЮТЬ ОСББ ДЛЯ ГАЛОЧКИ

- Про політику і ОСББ: дуже багато місцевих чиновників підтримують створення ОСББ. Як гадаєте, чому їм це вигідно, адже по суті влада втрачає певний контроль над цими будинками?

- Проблема №1 в державі – це реформи і кожен політик хоче бути причетним до того, що робиться на краще. Коли треба було працювати, всі мовчали, а коли вже щось почало виходити, всі хочуть взяти прапор і сказати: «Я теж тут щось робив!». Сьогодні наша міська влада все ж розуміє нас і ми маємо повну довіру. Маємо розуміння і Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, і Віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка.

А взагалі часто політики роблять собі піар на якихось популістичних закликах. Деякі політичні партії кричать у всі рупори, що вони знизять тарифи на газ, електроенергію і все інше. Але це насправді нічого не дасть. Це тільки зупинить розвиток. Політики повинні говорити про зменшення споживання енергії, а не тарифів – іншого шляху немає. Якщо ми зменшуємо тариф і не зменшуємо споживання, держава далі мусить дотувати олігархів з бюджету. А це ж наші гроші!

Віддайте субсидії людям, дайте живі гроші в руки, але зменшіть норми споживання газу. Тоді людина задумається над тим, щоб зробити якісь заходи по енергозбереженню.

-Кілька місяців тому в місті пропонувалось створити громадське об’єднання голів ОСББ. Наскільки знаю, Ви виступили проти цього, зважаючи на те, що вже є Рада голів ОСББ. Яке продовження історії?

- Я був проти того, щоб якось ділити чи роз’єднувати між собою голів ОСББ. Моє завдання, як депутата минулого скликання, було якраз об’єднати їх. Коли ми починаємо ділити голів, всі досягнення будуть зведені до нуля. Ми раніше працювали окремо і не мали нічого – ні програми підтримки, ні інших корисних для ОСББ речей.

Зрозуміло, що тут не обійшлось без політики. Певні депутати чи фракції захотіли отримати свою вигоду.

- Які депутати?

- Знаєте, я не хочу сьогодні когось конкретно звинувачувати. Але, наприклад, окремих голів ОСББ збирав «Народний контроль» під своїми прапорами. Але я не кажу про керівництво «Народного контролю», можливо це хтось з їхніх активістів був.

Наскільки я знаю, сьогодні хтось таки зареєстрував ще одну раду ОСББ. Але потрібно розуміти, що не форма робить зміст. Зробили вони певну раду, а далі що? В нас же є конкретні досягнення з 2011 року і до сьогодні. Я пропонував: не хочете бачити мене головою ради, зберіться, скажіть, що я неправильно зробив і виберіть нового. Але від того, що ви будете роз’єднувати усіх, нічого не зміниться. Потрібно працювати на результат.

Я вважаю, що це чисто політичне рішення того, хто захотів помахати прапором.

Спілкувалась Віталія САХНІК