У Луцьку знищили дві монументальні роботи відомого майстра

Як мінімум дві роботи відомого художника Віктора Шингура (1939-2008) знищили у Луцьку: розпис у приміщенні колишнього Будинку науки і техніки (що на розі вулиць Лесі Українки і Кривий вал) і монументальне панно у кінотеатрі «Промінь».

Монументальні темперні роботи «Людина і технічний прогрес», у Будинку науки і техніки, замаювали не так давно.


Про це повідомляв місцевий краєзнавець Олександр Котис:

«Не встигли стіни цього будинку дожити до того часу, коли радянський модернізм цінуватиметься юридично як культурна спадщина. Замалювали монументальні темперні роботи Віктора Шингура «Людина і технічний прогрес», виконані в інтер'єрі на стінах тодішнього будинку техніки у 1970-тих. Вони проглядалися крізь вікна приміщення до останнього часу. Тепер нема. Як піднялася рука?», - писав Котис.

Тепер у тому приміщенні – магазин вживаного одягу.


Іншу роботу – монументальний горельєф, який прикрашав стіну у старому кінотеатрі «Промінь» знищили під час його реконструкції.


«За словами архітектора Метельницького, автор горельєфу Віктор Шингур у своєму творі закладав ідею «променя розуму в космічному просторі» - пише про витвір мистецтва Олександр Котис.

ВІКТОРОВІ ШИНГУРУ 23 ЛИПНЯ ВИПОВНИЛОСЯ Б 77 РОКІВ

Віктор Шингур народився 23 липня 1939 року в селі Чапаєвка Запорізької області. Вчився у Київській Республіканській художній школі, Київському державному художньому інституті.

З 1964 до 1986 р. жив у Луцьку, працював у Волинських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. Член Спілки художників УРСР з 1971 року.


Головні творчі здобутки Віктора Шингура пов’язані з монументально-декоративним мистецтвом, яке в Україні в 60–80-ті роки XX століття набуло великого значення. Його настінні розписи в екстер’єрах та інтер’єрах громадських споруд Волині, мозаїчні та керамічні панно, рельєфи втілюють і пропагують соціальні і філософські ідеї часу, увічнюють події Другої світової війни.

Він – автор 30 монументальних творів, у яких прагнув відійти від прямолінійного копіювання життя, звертався до символічних образів, поетичної інтерпретації навколишнього світу.


Він також писав пейзажі і портрети, у періодиці висвітлював художнє життя міста, аналізував доробки своїх колег, упорядковував каталоги виставок. Помер у грудні 2008 року в місті Кременчуку.

Підготовлено за матеріалами сайту Галереї мистецтв