«Луценко і без мене Швидкого добре знає», - Володимир Бондар

«Ну, тепер Бондаря точно прокурором області зроблять» - у жарті, який з’явився, коли Юрій Луценко став Генпрокурором, була доля правди. Відомо: у Володимира Бондаря хороші приятельські стосунки з Луценком – ще з допомаранчевих часів опозиційної діяльності. З того часу, в моменти луценкових кар’єрних злетів Бондарю діставалося від «громадської думки»: от, мовляв, має такого покровителя в Києві…

Свіжу шпильку Володимир Налькович отримав тиждень тому. Тоді Луценко, на представленні нового прокурора Волині заявив: першим заступником прокурора області може стати колишній очільник волинської міліції Віктор Швидкий. «А, ну ясно – сказала «громадська думка». – То Луценко пролобіював. Він же зі Швидким дружить теж».

А от Бондар каже, що усе насправді – «не так».

– Володимире Нальковичу, ви схвалюєте ймовірне призначення Швидкого першим заступником прокурора Волині? Ваша відповідь очевидна, але все ж хотілося б почути аргументи.

– Після невиваженого реформування правоохоронних органів ми маємо плачевні наслідки. Ми ще не до кінця їх усвідомили. Ми забрали професіоналів. На їх місце прийшли люди, які не мають досвіду щонайменше. Я вже мовчу про моральні, психологічні якості.
А Швидкого я відношу однозначно до професіоналів, до людей з досвідом.

У цей складний час ми маємо серйозні виклики перед суспільством. Тому повернення професіоналів у систему правоохоронних органів, зокрема на Волині, я вважаю однозначно позитивним.

– Не далі, як у 2014 році, коли Швидкого хотіли зробити начальником обласного управління міліції, саме під тиском громадських активістів цього не сталося. Цього разу таке враження, що Швидкого хочуть «протягнути» на посаду всупереч громадській думці.

– Вулиця ні в якому разі не повинна формувати правоохоронні органи. Що таке – громадське обговорення? Я був свідком такого обговорення, тоді, у 2014-му, відразу після революції. Тоді до Віктора Швидкого, якого на той час призначили начальником УМВС, прийшли люди в камуфляжі, в нетверезому вигляді… В одного взагалі холодну зброю знайшли.

Хто ці люди, і наскільки адекватно вони можуть називатися громадськістю?

От ми кажемо: громадськість проти. А хто представляє цю громадськість? Я – громадськість? Ви – громадськість? Певно що так. А хто нам дав право казати від УСІЄЇ громадськості?

А якщо цей «громадський діяч» просто хоче помститися, бо цей керівник, проти якого він виступає, колись піймав його на порушенні закону?

Доки ми не знайшли адекватного механізму представлення громадськості, громадське обговорення призначення керівників у правоохоронних органах, буде однобоким як мінімум.



– А як тоді контролювати? Є ж громадянське суспільство. Є право громадян на висловлення своєї думки.

– Треба шукати законні механізми. Я вважаю, один з них – це звернення до депутатів рад різного рівня. Наприклад обласна рада може адекватно представляти те, що ми звемо «громадськість». Бо це той орган, який обрали всі люди, а не лише якісь «активісти».

Я як депутат обласної ради, можу озвучувати депутатські запити, вимагати від правоохоронних органів реакції. Рада може заслухати звіт про роботу прокуратури, поліції. Рада може звертатися до центральних органів влади з вимогою виправити недоліки у роботі правоохоронних органів, висловлювати недовіру… Це непрямий вплив, але це є. І таким механізмом варто користатися.

Ми, до речі, не надто часто використовуємо цей механізм. А в нас звернень депутатських на поліцію практично половина на кожному засіданні обласної ради. Вони розглядаються через пальці, усе закінчується формальними відписками.

– І все ж – про Швидкого. Ви натякаєте, що комусь просто невигідне повернення Швидкого?

– Спрочатку про деякі об’єктивні дані. Рівень злочинності і рівень розкриття злочинів – це для мене показник, який характеризує начальника управління. Так от. Рівень розкриття злочинів у Швидкого був більше 80 %. Сьогодні цей показник – по-моєму 3 %. Я розумію: є обставини, які суттєво впливають на ці показники. Але цифри все ж показові.

Ще один об'єктивний показник: питання бурштину. Ми всі маємо інформацію – і офіційну, і неофіційну – про те, хто задіяний у процесі незаконного видобутку бурштину. А хтось має інформацію, що Швидкий причетний до бурштину? Хоча б неофіційну? Ні!

А іншу інформацію я маю! Навіть зі ЗМІ, по колезі, який займає сьогодні місце в правоохоронних органах...

– Уточніть, будь ласка, про що ви?

– Будь ласка прочитайте інтерв’ю Ігора Рицка. Там написані прізвища народних депутатів, керівників поліції...

Я не можу сказати, де конкретно воно написано, бо я просто читав це. Був матеріал, в якому Рицко дискутував з депутатом Ігорем Лапіним про те, як хто воював в зоні АТО. Серед іншого, наскільки я пам’ятаю, там було сказано, що колеги Лапіна і він в тому числі перебували в якомусь селі Маневицького району і там незаконно видобували бурштин.

(Від редакції. Очевидно, Володимир Бондар вів мову про останні заяви Ігора Рицка, які той робив на прес-конференції 15 липня. Утім, єдині зафіксовані у медіа слова Рицка, які можуть бути тими, про які каже Бондар, ми знайшли у короткому повідомленні видання «Вголос»: «Крім того, Ігор Рицко звинуватив Ігоря Лапіна в тому, що його хлопці нібито копали бурштин в селі Северинівка Маневицького району. Але додав, що вони вже з'їхали звідти»).

Не секрет, що Ігор Лапін і Петро Шпига (Начальник Головного управління Національної поліції - ред.) – колеги. І саме так звана «громадськість» підтримала Петра Петровича при призначенні його на посаду. Так що ми можемо зробити висновок, що в цієї частини є інтерес...

Знову ж таки це чутки, це недоказані матеріали, це не те, на що можна послатися як на факт. Але з одного боку такі чутки є, а якщо ми говоримо про Швидкого – то інформації нема навіть у вигляді чуток. Це, як на мене, показово.



– Ну то все-таки: правда, що це ви «підказали» Луценкові призначити Віктора Швидкого на посаду першого заступника прокурора?

– Чи я розмовляв з Луценком відносно кандидатури Швидкого? Так, розмовляв. І скоріше Луценко був ініціатором розмови. Мене запитали, чи міг би Віктор Швидкий, з моєї точки зору, справитися на посаді. Я сказав, що його професійних і моральних якостей достатньо, щоб добре виконувати такого роду обов’язки.

Чи я їздив і просив Юрія Віталійовича призначити Швидкого? Ні не просив.

Я не приховую свого позитивного ставлення до Швидкого. Не приховую свого позитивного ставлення до Луценка. Не приховую якихось хороших стосунків.

Я з Юрієм Віталійовичем Луценком, відтоді, як він став Генпрокурором, спілкувався двічі. Один раз, коли ми приїжджали і спілкувалися з ним разом із представниками спілки ветеранів АТО. І другий раз – на Волині, під час представлення нового прокурора.

Я не розумію, чому вважають, що я лобіюю Швидкого перед Луценком? Луценко дуже добре і без мене знає Швидкого. Він його привіз сюди, на Волинь, у 2005-му. Тоді Луценко був міністром МВС, а Швидкий – новопризначеним начальником облуправління.

Я знаю, що він спілкується з Віктором Швидким, коли вважає за необхідне, у них достатньо хороші особистісні стосунки. Юрія Віталійович знає професійні якості Віктора Васильовича. І здатен сам їх оцінити.

Розмовляли Юрій РИЧУК, Анатолій КОТЛЮК