Хлопці їли, дівки мліли. Чим «бере» черговий Lutsk Food Fest?

Можна сто разів розмірковувати, чи треба Луцьку фестиваль їжі у стінах старовинного замку, але краще – раз побачити. А ще ліпше – скуштувати… Отож, що таке той «Lutsk Food Fest» і з чим його їдять?

БУВ БИ ХЛІБ, А ЗУБИ ПРИЙДУТЬ

На четвертий раз (а це вже четвертий фестиваль у Луцьку) організатори довго над програмою не мізкували. Бо вже встигли зрозуміти: був би хліб… А зуби, як то кажуть, знайдуться.

Тому концерти, конкурси і сцена взагалі були радше для фону. Раптом хто захоче відволіктися від бродіння поміж столами та палатками зі смаколиками?.. Тому цього разу: максимум – хліба, мінімум – видовищ.

Не було першого дня ні гучного відкриття, ні промов, ні поважних гостей. Відомі обличчя треба було шукати в чергах за равликами, лимонадами, ковбасками...



Першого дня вдалося помітити у стінах замку заступника Луцького міського голови Андрія Кицю, секретаря міськради Юлію Вусенко, помічника міського голови Богдана Гончарука, громадську діячку і волонтерку Юлію Євпак (не як гостю, а як господиню однієї з локацій)…

ЛЮБАРТУ І НЕ СНИЛОСЯ

На розігрів ще звечора напередодні в замку продемонстрували дві кінокомедії. А з 12-ї в суботу ворота старовинного обійстя Любарта були відчинені для охочих чи поїсти, чи попити, чи просто себе показати.

Щоправда, опівдні суботнього дня народ більше дбає про домашній «фудфест», тому люд вервечкою прямував, чесно кажучи, на ринок, що поруч. Але чим ближче до вечора, тим фестиваль живота жвавіше набирав обертів.



Фішкою дійства цього разу став гастро-тур 30-ма країнами світу. Кожна ресторація взяла на себе відповідальність представити кухню тієї чи іншої країни.

Піцерія «PRESTO PIZZA» частувала «італійською» піцою. «Вареники ТУТ» – українськими варениками, салом і огірками з картоплею. Київська ферма «Бабині кози» - козячими сирами з пліснявою (про існування яких наші українські баби, певне, колись і не здогадувалися…).



Забіяка» – «мексиканськими» ковбасками і соусами. Кафе «Виноград» - «французькими» равликами. «Vine Time» - іспанськими винами. Кафе «Магніфіка» - чеським пивом. Ресторан «Арарат» - «вірменськими» …шашликами і люля-кебаб. Кав’ярня з Рівного «Морквяна Мар’яна» - «ірландськими» тортиками і пирогами. Київська кав’ярня «Coffe is» - кавуновим смузі та «австрійськими» пирогами з м’ясом.

Кафе «Глясаж» – «англійськими» десертами… Волинські волонтерки – східними солодощами та кавою, кожну копійку з яких обіцяли використати на добрі справи.



Словом, аби хто дійсно захотів подорожувати світом у стінах Луцького замку, то шлунок би не витримав.

СМУЗІ, СТАРОГО СИРУ ЧИ ВСЕ-ТАКИ САЛА?

Вхід на фестиваль вартував 20 грн. Народ на ціну не нарікав.
Але щоби почувати себе у стінах замку повноцінно, в кишеню треба було взяти трохи більше.

Бо за такий делікатес, як печений равлик, треба було викласти 25 грн, за кавуновий смузі з морозивом, малиною і м’ятою – 30 грн, лимонад – від 15 до 25 грн, 100 грамів сиру з пліснявою – 38 грн, 100 грамів іспанського вина – 20 грн.

Дешевим було хіба сало в шоколаді: бо й за 7 грн за шматочок делікатесу народ чомусь його куштувати не поспішав.

Усього до участі у серпневому «Lutsk Food Fest», зголосилося чотири десятки закладів харчування. І те, з якою наполегливістю «ресторатори» просилися на фестиваль до Луцька, свідчить, що дійство не стільки цікаве, скільки вигідне.




До речі, цього разу ретельніше організатори подбали і про регулярне прибирання та чималеньку кількість смітників. Найняті працівники справно виносили мішки з порожнім посудом.

Не бракувало і духовного хліба. Був тут і показ моделей, і виступи гуртів «Дві милі» та «Санмай», і музика від діджеїв…

Але їсти народу це не заважало.

* * *

Поки хлопці смачно чавкали ковбасками, дівчата малювали губи і пудрили носики… Мами тішилися, що дітям є де погратися, і вуркотіли з подругами «про своє, про жіноче»… Окремі самітники «доганялися» коньячком у закутках старого замку…

Хай живе «Lutsk Food Fest»!

Олена ЛІВІЦЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА