Скульптори розповіли про роботу з пам'ятником Кузьмі Скрябіну

Напередодні Дня Незалежності у Луцьку встановили новий пам’ятник лідеру гурту «Скрябін» Андрію Кузьменку.

Скульптуру встановили у вівторок, 23 серпня, на території рекреаційного комплексу «Сіті-парк».

Раніше у Луцьку вже встановлювали пам’ятник музиканту, виготовлений місцевою скульпторкою Іриною Дацюк, однак його довелось демонтувати через несхожість з співаком.

Нового "Кузьму" довірили робити сім'ї скульпторів із Києва: Тарасу (батько) та Богдану (син) Цюпам. Про те, чому обрали саме їх, про процес реставрації та багато іншого, митці розповіли в інтерв'ю виданню "Конкурент".

– Чому було обрано саме вас для реставрації пам'ятника Андрію Кузьменку?

Богдан: усе розпочалося із моєї дипломної роботи: я вирішив зробити Кузьму. Згодом у мене з'явилося бажання організувати якийсь проект, була ідея зробити це в Києві. Знайома журналістка захотіла зняти про мене репортаж, запросила маму Андрія і ми це втілили у життя.

Через місяць Ольга Михайлівна (мама Кузьми - ред.) зателефонувала мені і сказала, що в Луцьку демонтують пам'ятник, підписали петицію і спитали, чи хотів би я, разом із батьком, взятися за роботу. Якось так усе й вийшло.


– Скільки часу тривали роботи над виготовленням скульптури?

Тарас: почали у квітні, щодня працювали. Спочатку нам погодили ескізи, далі пішла робота. Мама співака сказала, що їй подобається ця фотографія, то ми взяли її за основу. Це важкий і трудоємкий процес. Ми хотіли встигнути до дня народження, 17 серпня. шкода, що не встигли.

– Із якого матеріалу зроблений пам'ятник?

Тарас: матеріал такий самий як в попереднього, але закуповувався новий. Кожна ливарня робить свій метал, вони мають свій рецепт, свої пропорції. Тому вони не змогли взяти із попередньої скульптури.

– Підходяще місце вибрано для встановлення?

Тарас: ми коли вперше були у Луцьку, то не бачили цього місця. А сьогодні приїхали ставити і дізналися де він стоятиме. Ми були у захваті. Це ж тактильна скульптура, із якою можна контактувати. Люди будуть відпочивати, сідатимуть поряд, буде спілкування. Андрій був людиною "живою", любив розмовляти. Це прекрасне місце для нього.

– Як ви гадаєте, пам'ятник приживеться, сподобається лучанам?

Тарас: ви знаєте, ми все робили для цього, ми приклали максимум зусиль, щоб він вийшов таким як є. Люди вже по-своєму оцінять.

– А яке ваше особисте ставлення до Андрія Кузьменка?

Тарас: нажаль, ми не встигли познайомитися, мені обіцяли нас сконтактувати, але не встигли. Він мені завжди дуже подобався: почуття гумору, філософія, пісні, імпонує на сто відсотків.

– Через це пам'ятник із "посмішкою"?

Тарас: мама Андрія хотіла зробити відкриту посмішку, як на фотографії, але ми вирішили, що саркастична більше йому підходить. Тому він такий.


– Як гадаєте, чи може ця скульптура стати пам'яткою культури, до якої будуть приїздити туристи з усієї країни?

Нам би хотілося, щоб так сталося, ми вклали туди душу і серце, фізичну працю. Надіюся, що лучанам сподобається.

Руслан ПИЛИПЧУК