Утеплилися чи «наліпили» пінопласт: який фасад дійсно береже тепло

Напівхолодні батареї та цифри в квитанціях заставили українців задуматися над тим, як зберігати тепло в оселях і при цьому витрачати гроші із розумом.

Власники квартир в панельних будинках, старих «хрущівках» та «сталінках» кинулися вставляти пластикові вікна та обліплювати стіни пінопластом. Тим, хто мешкає у новобудовах, пощастило більше: останні кілька років забудовників зобов’язали відразу утеплювати будинки, встановлювати автономне опалення та використовувати енергоефективні матеріали й технології.

Тим не менше, українські реалії – традиційно не без «але». Штрафи за недотримання норм теплозбереження набагато нижчі, ніж суми, які можна зекономити на неякісному утепленні.

Видання «Волинь24» поспілкувалося із начальником виробничо-технічого відділу «Луцького домобудівельного комбінату» Тарасом Пелюхом, аби з’ясувати, який фасад можна дійсно назвати утепленим, а який – попри «наліплені» шари утеплювача – не гарантує тепло в квартирі.

ЩО ТАКЕ УТЕПЛЕННЯ ФАСАДУ?

Правильно утеплена будівля здатна затримати в приміщенні від 30 до 50% тепла.

Загалом, утеплення будинку – це комплексний процес, що враховує і вікна відповідного розміру та якості, і утеплені дахи та підлоги, і покриті теплоізоляційними плитами фасади.

Зовнішнє утеплення стін будинку – це, фактично, наклеювання на фасад теплоізолюючого матеріалу. Тим не менше, саме цей процес є одним із найважливіших для теплої, захищеної оселі.

Сукупність усіх матеріалів, які використовують при утепленні, називають теплоізоляційним «пирогом».

Спершу стіну покривають ґрунтовкою. Тоді – замішують клейовий розчин, наносять його на теплоізолюючу плиту та фіксують плити до стіни. Плити утеплювача повинні бути укладені ідеально щільно та рівно, навіть найменша щілина стане для усього процесу утеплення фатальною.

«Лише правильно утеплений будинок буде економити тепло. Квартира повинна бути як термос, тому найменше недопрацювання впливає на цілу систему. Так само і з ситуацією, коли в багатоповерхівках утеплюють окремі квартири. Це як ніби на штани нашити теплу латку і чекати, що стане тепліше. Щоб утеплення почало працювати, теплоізоляційними плитами треба покрити щонайменше половину сусідської квартири. Хоча тут свої нюанси: на кінцях плит від перепаду температури може утворюватися конденсат і руйнуватися стіна», – розповів Тарас Пелюх.


Після того, як плити приклеїли, їх додатково кріплять дюбелями. Тоді знову наносять на них клей та для підсилення «пирога» прикріплюють шар із склосітки. Тоді – знову клей і фінішний шар: із ґрунтовки, штукатурки та фарби. Як варіант – фасад покривають оздоблювальною цеглою, що додатково додає плюсів до збереження тепла в оселі.

До слова, експерти рекомендують дотримуватися неписаного правила: всі матеріали – від ґрунтовки до клею і шпаклівки – мають бути від одного виробника. Це забезпечує і кращу якість роботи, і врегульовує питання відповідальності, адже при найменших нюансах, зрозуміло, до кого звертатися.

Недобросовісні будівельники знаходять шляхи, як «зекономити» на утепленні: склосітку армують на сухі плити без нанесення клею, відмовляються від дюбелів, використовують дешевий і неякісний клей. Усе це впливає на надійність конструкції, а найменше пошкодження якоїсь частини «пирога» руйнує усю теплоізоляцію.

ЧИМ УТЕПЛЮВАТИ?

Теплоізолюючих матеріалів, які можна використовувати для утеплення фасадів, є немало: мінеральна вата, бетонна вата, пінопласт, рідкокерамічна теплоізоляційна фарба, теплоізоляційна піна тощо. Найпопулярніші із них – мінеральна вата та пінополістирольні плити (пінопласт).

Основний мінус, який приписують пінополістиролу – здатність легко займатися і горіти. Проте експерти запевняють: у першу чергу треба зважати на якість виробу, якщо при утепленні використовуються сертифікований матеріал – немає причин переживати.

У якісні пінопластові плити додають антипірен – речовину, яка сповільнює загоряння (у маркуванні пінопласту буде зазначена літера «С»: ПСБ-С).

Мінеральна вата має кращу звукоізоляцію і паропроникність: вона не затримує між собою і стіною вологу. Проте, якщо сама стіна збудована із червоної, керамічної цегли, загрози, що волога буде затримуватись – немає. Цей будівельний матеріал добре «працює» з вологою: пропускає її через себе і «випаровує».

Серед інших переваг пінопласту – більший термін служби, легший та дешевший монтаж.


Тим не менше, експерти наголошують: у виборі між мінватою та пінопластом основне – бути впевненим, що використовується якісний матеріал.

Застосування сучасних і сертифікованих теплоізоляційних матеріалів, які дійсно перетворюють будівлі на енергоефективні, обходиться на 10-20% дорожче. А це – значно більше, ніж штрафи за використання неякісних будматеріалів, які рідко перевищують 100 тис. грн. Відтак, не всі забудовники орієнтуються на хороші бренди та використовують належну кількість утеплювача.

СКІЛЬКИ УТЕПЛЮВАЧА?

Кожна стіна у новобудові повинна мати визначений державними нормами коефіцієнт теплоопору. Тобто – бути здатною належно чинити опір повітрю з вулиці і не випускати тепло.

«За останні два роки норми теплоопору змінилися. Якщо раніше така норма становила 2,9 кВт/кв.м стіни, то віднедавна – 3,3. Щоб забезпечити такий показник, будинок повинен мати стіну з керамічної цегли 51 см і шар утеплювача 12 см. Ми будуємо лише з натуральної керамічної цегли, яка сама по собі має кращу теплостійкість. Якщо хтось вирішить будувати із білої, силікатної цегли, то треба збільшувати або ширину самої стіни, або використовувати товстіший шар утеплювача», – зауважив Тарас Пелюх.

Крім того, існують інші нюанси, які впливають на якість утеплення. Один із найважливіших – кількість і величина вікон.

«Зараз деякі забудовники споруджують великі панорамні вікна, але такі квартири будуть холодними. Якщо коефіцієнт теплоопору для стіни – 3,3, то для вікна – лише 0,75, тобто майже в чотири рази менший. Але навіть для того, щоб вікно мало теплоопір 0,75, необхідно встановити п’ятикамерний металопрофіль і двокамерний склопакет з енергозберігаючим склом. На жаль, далеко не всі будівельники встановлюють такі вікна», – каже експерт і рекомендує людям, для яких важливі теплі оселі і кількість нулів у квитанціях, не обирати квартири з великими віконними конструкціями.


Начальник виробничо-технічого відділу «Луцького домобудівельного комбінату» розповідає, що вони одними із перших в Луцьку замовити так званий «енергетичний паспорт» для свого Житлового комплексу «Затишний». Тобто питання раціонального використання енергоресурсів у квартирах цього комплексу прораховане до найменших деталей.

* * *

Український законодавець уже звернув увагу на питання несумлінного використання забудовниками будівельних матеріалів, зокрема, і щодо їх відповідності нормам енергозбереження. Відтак, у «дебеенах» з’явилася вимога, аби кожен будинок мав так званий енергетичний паспорт.

У цьому документі будуть прописані всі розрахунки для граничного теплозбереження і, відповідно, матеріали, які відповідають стандартам. Та поки далеко не кожна новобудова має такий енергетичний паспорт.

Тому питання довіри до забудовника та авторитету будівельної компанії лишається ключовим. Звісно, якщо немає бажання «прописатися» на будівельному майданчику, аби перевіряти, скільки сантиметрів пінопласту приклеїли, і чи не забули закріпити утеплювач дюбелями.

Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)