ТОП-5 волинських скандалів року

Щодня на сторінках різноманітних видань з’являється сотні новин. Більшість з них залишаються непомітними для широкого кола читачів, та деякі з них, як то кажуть, «вистрілюють», і все пов’язане з ними викликає жвавий інтерес в аудиторії. За розвитком таких тем ретельно стежать, про них пишуть і говорять тижнями, а подекуди – й місяцями.

Не бракувало таких історій і на Волині. Ось вони – ТОП-5 скандалів року, які не просто розважили читачів, а й змінили долі декого з їх героїв.

1. ТЕАТРАЛЬНІ ПРИСТРАСТІ З ПЕТРОМ ЛАСТІВКОЮ

Як це не дивно, та погляди волинян в середині березня цього року були прикуті не до сцени обласного муздрамтеатру, а до його закулісся, де розгорілась справжня драма.

16 березня 2016 року трудовий колектив вперше за час роботи театру зібрався, аби висловити недовіру керівництву, а саме – художньому керівнику Петру Ластівці. Зустріч була ну дуже емоційною – актори скаржились на зневагу, грубощі, утиски та постійні приниження.

Окрім цього, нарікали митці й на репертуар театру, мовляв художній керівник ставить лише ті вистави, які сам хоче.

Натомість винуватець зборів у кращих традиціях заявив про те, що подія нелегітимна і покинув залу. Втім, це не допомогло – актори таки висловили йому недовіру.

Згодом Петро Ластівка звільнився нібито за власним бажанням і зник на кілька місяців. А нещодавно чоловік став новим директором Черкаського драматичного театру імені Тараса Шевченка.

2. ЦИРК НА КІСТКАХ

Скандал міжнародного масштабу розгорівся у серпні у Ковелі. Тоді очільник міста залізничників Олег Кіндер дозволив встановити на місці масових розстрілів та поховань євреїв пересувний цирк і зоопарк.

Інформацію підхопили не лише українські ЗМІ, а й ізраїльське видання «The Time of Israel», яке опублікувано статтю про цей випадок.

Вчинок ковельського мера директор Українського єврейського комітету Едуард Долинський назвав кричущим фактом вандалізму і наругою над пам’яттю.

Говорили у Ковелі й про те, що єврейська громада кілька років поспіль намагалась встановити меморіал на місці розстрілів, однак їй щоразу відмовляли.

Зрештою, Ковельська міська рада вирішила заборонити розміщення пересувних цирків та атракціонів на землях комунальної власності в межах міста.

Також в мерії розглядають питання встановлення меморіального знаку на місці розстрілу тисяч євреїв у роки Другої світової війни.

3. ЩО ТХНЕ У ЛУЦЬКУ?

З початку літа лучани нарікали на сморід у місті. Неприємні запахи знаходили то тут, то там. А оскільки винуватців смороду за кілька місяців так і не виявили, версії висувалися найрізноманітніші.

Політики, чиновники, громадські активісти нарікали на несправність очисних споруд, неправильний злив нечистот у міську каналізацію, «ковбасників», які посягають на луцькі мережі, зрештою спеку.

Та «полювання на відьом» завершилось так само раптово, як і почалось. І причиною цьому стало аж ніяк не вирішення проблеми, а лише те, що літо, а разом з ним і спека, як основний фактор поширення неприємного запаху, минули.

Схоже, наступного року лучани можуть знову задихатись від жахливого смороду і пошук винних розпочнеться з новою силою.

4. КОТЯЧІ САДИСТИ

Наприкінці вересня Луцьк сколихнуло відео з переселенкою з Луганська Любов'ю Таропіною та лучанином Юрієм Гнатюком, які із задоволенням знущались над кошенятами. Одного вони саджали у духовку, пральну машину та лякали пилососом, обох – викидали з вікна.

Обурені знущанням над тваринами луцькі активісти тоді відвідували навчальний заклад, де навчалась дівчина, ходили до будинку юнака, у міськвідділ та навіть їздили до Києва.

Зрештою, в поліції визнали, що молоді люди вчинили кримінальний злочин і потрібно провести всебічне розслідування.

Втім, згодом стало відомо, що Любов Таропіна виїхала з Луцька, а Юрій Гнатюк переховувався у психіатричній лікарні. До речі, він вже був судимий за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, однак тоді йому вдалось уникнути покарання.

Нещодавно справу передали до суду, тож продовження – не за горами.

5. СМІТТЄВІ ВІЙНИ

Про сміття на Волині активно заговорили наприкінці травня, коли під Львовом загорівся величезний міський полігон. Не маючи, куди возити відходи, сусідній обласний центр просив допомоги у багатьох міст України.

Луцьк спершу підставив й «дружнє плече», та згодом мешканці сказали своє рішуче «Ні!» чужому сміттю у Брищі. Тож згодом відходи з міста Лева почали помічати в різних місцях на Волині, куди вони потрапляли «нелегально». Відрізнити його від місцевого можна було хіба за чеками з магазинів сусідньої області.

Та не встиг стихнути один сміттєвий скандал, як спалахнув інший. У жовтні мешканці села Брище дізнались про те, що на полігоні інвестори планують будувати піч для спалювання небезпечних відходів. Цього разу люди вдались до радикальних методів – ходили на прийоми до високопосадовців, на сесію районної ради та навіть перекривали дорогу для луцького сміття.

Врешті-решт будівництво печі на вимогу Держархбудконтролю на полігоні зупинили через численні порушення.

Підготувала Віталія САХНІК

Передрук заборонений