Щоб ти жив …в Овлочині: кілька сіл Турійщини в «автобусній блокаді»

«Без суда і слєдствія»... Від Різдва села на окраїні Турійського району відрізані від світу.

Овлочин із білим світом зв’язує єдиний автобус. І той не ходить!

І Новий рік, і Різдво, і Василя у селах Овлочин, Ставки, Туричани, Дуліби Турійського району громадського транспорту не бачили. Як люди добираються до райцентру – нікого не хвилює, окрім них самих.

Селяни звернулися до редакції «Волинь 24» з проханням надати проблемі резонансу, бо у листи чиновникам вже не вірять. Отримують відписки, після яких автобус вкотре зриває графік.

Уже чимало років до Овлочинської та Дулібівської сільських рад їздить автобус «Володимир-Волинський – Ковель / Овлочин». Перевізник - «Володимир-Волинське АТП 10707».

Як розповідають у селі, 1,2 та 3-го січня автобуса не було. Без пояснень причин перевізник лишив населені пункти без громадського транспорту. Після скарг 4 та 5-го січня автобус вийшов у рейс. Але з 6-го січня знову перестав курсувати за маршрутом.



«ЯК АТОШНИКИ ДОБЕРУТЬСЯ ДО ВІЙСЬКОМАТУ? ПІШКИ?»

Щоби мати змогу доїхати до райцентру чи Ковеля, селянам треби йти як мінімум сім кілометрів до траси Володимир-Волинський – Любомль.

У зимову пору це ой як непросто. Але люди не мають іншого виходу.

- Учора наші хлопці-атошники мали їхати до військкомату, бо їх всіх чогось викликали. Скажіть, як їм дістатися райцентру, коли автобуса нема? А викликають же не раз і не два! Мусили йти до траси пішки. Люди старшого віку звикли до цього маршруту, за ліками чи на базар – мали чим поїхати. Тепер сидять по хатах. На різдвяні свята відвідати родичів для багатьох було цілою проблемою, - обурюється Овлочинський сільський голова Ігор Ткачук.

Люди, каже чоловік, звертаються в сільську раду з проханням з’ясувати причини відсутності автобуса. А відповісти їм немає що..

- На сьогодні ні інженер АТП, ні керівництво Володимир-Волинського АТП 10707 не відповідають на мої дзвінки. Раніше було подзвоню, хоч причину назвуть, - розповідає представник громади.



ЛИСТИ В НІКУДИ ЧИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ЧИНОВНИКІВ?

Голови Дулібівської та Овлочинської сільської рад адресували офіційні звернення від громад до владних структур районного та обласного рівня, щоби вплинути на недобросовісного перевізника. Однак, кажуть, дарма…

- Куди ми тільки не писали. В тому числі й першому заступнику голови Волинської облдержадміністрації. Отримали відповідь з департаменту інфраструктури і туризму (керівник Іван Мирка, - авт.). Там повідомили, що лист щодо невиконання затвердженого розкладу руху за маршрутом «Володимир-Волинський – Ковель / Ставки, Овлочин» розглянули. Мовляв, перевізник порушив вимоги договору і йому надіслано письмове попередження, - каже Ігор Ткачук.

У листі йдеться і про те, що «у разі виявлення в подальшому порушень транспортного законодавства, а саме невиконання затвердженого розкладу руху з перевізником буде розірвано договір у односторонньому порядку».

Це було ще 27-го грудня 2016-го року, тому що напередодні Нового року перевізник нехтував узятими зобов’язаннями надавати людям послугу з перевезення.

Очевидно, на письмове попередження департаменту не надто зважають у Володимир-Волинському АТП, якщо так легко нехтують вказівками… Як, власне, і чинним законодавством. Бо виходить, що не тільки до людей перевізник – глухонімий, а й до закону. Тоді, можливо, дійсно варто скинути з плечей таку непосильну ношу?

Чомусь думається, що знайдеться кому курсувати до Овлочина навіть і не дуже хорошими сільськими дорогами.

А дороги тут і справді – не найкращі. Та взимку, в снігопади, місцеве фермерське господарство чистить шляхи. Як мінімум раз у рік їх грейдерують.

Ситуація з автобусними перевезеннями - проблемна не тільки в Овлочині, а й у багатьох інших селах та за іншими маршрутами. Перед Новим роком, гадаємо, перевізники справно підняли ціни на квитки у міжміських автобусах. Мовляв, ринок... Який "ринок" змусить, аби якість цих послуг відповідала ціні, залишається тільки здогадуватися.

Наразі ж овлочинці рихтують уже чергові звернення, під якими мають намір зібрати підписи жителів сіл, що відрізані від світу. Люди не можуть повірити, що ситуація – безвихідна, й вимагають, щоби десь у луцьких чи турійських кабінетах їх почули і побачили. Почують?

Олена ЛІВІЦЬКА.