Співчуття, жалоба, спогади: що пишуть у соцмережах про Миколу Романюка

Тяжка втрата. Ні розум,ні серце не сприймає.Приношу щирі співчуття рідним і близьким.Низький
уклін і вічна пам"ять за жертовне служіння рідному місту!

Царство Небесне, вічна пам'ять прекрасній людині - Миколі Ярославовичу Романюку.

Світла пам'ять! Найкращий мер!

Не можу повірити і не хочеьься вірити в це, що сталось.

Пішов з життя керівник, громадянин, патріот рідного міста – максимально наближений до людей, відкритий для ЗМІ. На відстань протягнутої руки. Журналісти ходили до нього, як ходять в Храм Божий. Ступив прямо з посади голови міста у Вічність. Я востаннє бачив його на січневій сесії міської ради: не показував втоми, хоч і з сумом в очах, з смертельною хворобою, яка долала його кілька років і підійшла впритул… Майже до останнього подиху був серед людей. Не плакався, не скаржився, терпів біль, мовчав. Це мужність. Микола Ярославович Романюк високо цінував дружбу, знав закони товаришування, вмів пробачити і привернути до себе. На рідкість був компанійською, уважною, чуйною і щедрою людиною. Він завжди приходив на допомогу – і доброю порадою, і конкретною справою. Йому ніколи не зраджувало почуття вродженого такту, тому люди до нього ставились з особливою увагою, де б він не працював. Місто, область і Україна втратила керівника, солдата, який справді віддав життя людям і Вітчизні. Царство Небесне моєму доброму приятелю, дорогій мені людині. Пам'ять і земля пухом.