ТОП-7 глобальних проблем, які чекають на Луцьк

«Є такий вислів: помилку архітектора можна прикрити плющем, а помилку лікаря можна прикрити тільки землею. Так-от: помилку містобудівельника плющем не прикриєш…»

Луцький архітектор Олександр Балан виділив ряд містобудівельних помилок, які уже незабаром можуть привести до сумних результатів для міста Луцька у розмові із журналістом Інформаційного агентства «Волинські новини».

1. ВТРАТА ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ

Архітектор пригадує, що у той час, коли вперше приїхав до Луцька, воно було «найзеленішим містом», натомість зараз забудували величезну кількість скверів та алей, і продовжують знищувати зелені насадження.

«Луцьк займав серед обласних центрів, напевне, 2 чи 3 місце в Україні по кількості зелених насаджень на 1 людину. Показник був більшим ніж 20 квадратних метрів на одного мешканця. Зараз, напевно, залишилось менше 6 квадратних метрів зелених насаджень на людину. Комфортний, зелений Луцьк, навіть маючи шикарний парк і унікальне географічне розташування (річка, центр міста примикає до лугів, полів) – втрачається», – каже Олександр Балан.

Як приклад зруйнований «зелених куточків» архітектор називає березовий гайок навпроти автостанці, на місці якого збудували ТЦ «Варшавський», сквер навпроти прокуратури, більшу частину якого тепер займає двір ТЦ «Буратіно», насадження на вул. Кривий Вал, де нещодавно відкрили візовий центр, скверик на вул. Дубнівській, де збудували церкву.

«Тепер вже ведеться мова про будівництво в районі іподрому і там буде «щось», поки невідоме. А що? Думаю, там трішки розширять зоопарк, а потім, можливо, там раптом виникне капітальне будівництво, бо апетити «інвесторів» не зменшаться. Також у дубовому гаю на ЛПЗ, тільки за моєї пам’яті, 3-4 рази намагалися встановити магазинчик», – називає найближчі загрози для «зеленого» Луцька архітектор.


2. ТРАНСПОРТНИЙ КОЛАПС БІЛЯ МОСТУ НА РОВАНЦІ

«Уже сьогодні, якщо спробувати виїхати з вул. Паркової наліво (від мосту на Рованці), у водіїв виникають певні складнощі. Але там сьогодні ще немає великої кількості машин. До слова, на цій вулиці планується хороший мікрорайон в районі «Тещиного язика». Коли побудується цей комплекс і дев’ятиповерхівки на Глушець, в районі мосту на Рованці виникне транспортна проблема, яку «розрулити» нормально буде дуже складно», – попереджає Балан.

За його словами, там немає місця, щоб зробити «порядну розв’язку».

«Своїми сьогоднішніми діями ми створюємо завтрашні серйозні інфраструктурні проблеми міста. Будівництво треба розпочинати там, де відповідно до Генерального плану міста має бути транспортна розв’язка», – пояснює архітектор.


3. АВАРІЙНІСТЬ І ПРОБЛЕМИ З ПАРКУВАННЯМ НА 33-У

Через те, що у 80-х «спростили» заплановану транспортну розв’язку із новим 33-ім мікрорайоном, на дорогах – висока аварійність, а автомобілям ніде паркуватися. І ситуація буде погіршуватися, прогнозує архітектор.

«У той час в районі проспекту Соборності майже не було забудови. Там, де зараз «Там-Там», стояли літаки, а з іншого боку були городи, засіяні маком. Тоді у Луцьку працював архітектор Віталій Троцюк (…) Він запропонував на тому місці, де зараз міст, облаштувати повноцінну транспортну розв’язку. Він розробив її грамотно, і вона б працювала так, що в цій зоні взагалі не потрібен був би світлофор. У вздовж залізничної колії мала бути ще одна дорога. Запропонований був цілий транспортний вузол з розрахунку майбутніх змін у міській забудові. Крім того, Троцюк прив’язав автовокзал навпроти залізничного вокзалу, з’єднавши їх надземним переходом. А під проспектом Соборності, під насипом, в районі сьогоднішнього Там-Таму, запропонував покласти 3-метрову в діаметрі бетонну трубу і, «затампувати» її з двох боків бетоном, щоб потім, після забудови території, відкрити і створити підземний перехід», – пригадує Олександр Балан.

Але архітектора назвали «фантазером і марнотратцем», а половину розв’язки ліквідували.

«Професіонал-архітектор, ще у середині 80-х років минулого століття передбачав великі транспортні потоки на проспекті Соборності. Марно. Як результат - там і досі немає переходу, чимало людей в цій зоні постраждало і загинуло. І всі ці травми та смерті - на совісті тієї людини, яка не дозволила у 80-х роках реалізувати нормальний транспортний вузол і зробити перехід І це ж ще не пік проблеми цього району, далі буде! Біля автостанції сьогодні будується величезний молитовний будинок. Туди будуть з’їжджатися прихожани. А це сотні автомобілів. Де вони паркуватимуться? Там уже з транспортом і так величезні проблеми через розташування ринку і численних напівпорожніх торгових центрів. Усе це – відголосок помилки 1985 року», – переконаний Балан.


4. ВІДСУТНІСТЬ САДОЧКІВ І ШКІЛ БІЛЯ НОВОБУДОВ

Ще одна проблема – недостатнє забезпечення житлових районів інфраструктурними об’єктами.

«Ось, до прикладу, на Набережній ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» будує житловий район, а поряд, на другому боці річки, компанія «Альфа-Інвест» розбирає будівлю заводу і теж будуватиме великий житловий комплекс. Але (…) там будуватиметься хоч одна нова школа? Передбачається добудова школи №3, чи №1? Дитячий садок там хоч один передбачений? Чи хоч якась інфраструктура, крім житла? І так будуються більшість нових житлових районів», – аналізує Олександр Балан.

Він переконаний: через років 5 місто матиме проблеми з перевантаженими ДНЗ і влада вирішуватиме, куди дівати школярів, яку школу добудовувати, де будувати дитсадок і за які кошти.

«Зараз будуються лише комерційні об’єкти. Про інфраструктуру, про мережі ніхто надто не турбується. Проблема з цим виникне потім. А такі речі мають робитися зразу, комплексно. У нас будується зараз майже стільки житла, як у 85-90 роках. Але тоді, при всій моїй нелюбові до радянської влади, в рік будували один дитячий садок, і раз в два роки - школу. На сьогоднішній день Луцьк за темпами будівництва - другий в Україні. А в нас школу №27 добудовують вже скільки часу? Силами міста, області, депутатів. І кінця цьому будівництву ще не видно», – каже архітектор.


5. НЕПРОДУМАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ ВУЗОЛ БІЛЯ «ПРОМЕНЯ»

«Зараз значно ускладнюється ситуація на транспортній розв’язці біля «Променя». Коли навпроти кіноконцертного залу закінчать будувати комплекс «Яровиця», в цьому районі значно збільшиться кількість людей та автомобілів. Додайте до цього також новий, реконструйований «Промінь», з його відвідувачами. Цей транспортний вузол і так надскладний - розв’язка з п’яти напрямків! Ви ще додайте сюди пішоходів, кількість яких значно збільшиться з введенням в експлуатацію вказаних об’єктів, і отримаєте серйозні проблеми», – переконаний Олександр Балан.

Він пригадує, що ще у 80-их роках минулого століття, при порівняно незначних транспортних потоках, цей вузол був визначений архітекторами, як один із найскладніших у Луцьку. Проте при проектуванні житлового комплексу та реконструкції кіноконцертного залу на цьому майданчику цей фактор, вважає архітектор, не враховувався взагалі.

«При видачі містобудівних умов і обмежень на «Яровицю» і «Промінь» доцільно було б передбачити паралельне проектування транспортної розв’язки та підземного переходу. Проект розв’язки з переходом визначив би його межі, перспективи переносу інженерних мереж, орієнтовну вартість цих робіт, та дав би можливість спробувати передбачити поетапну реалізацію вирішення проблеми», – радить архітектор.


6. «ЗАБЛОКОВАНА» НАБЕРЕЖНА

Через одну помилку на одному об’єкті, місто втратило можливість організувати транспортну розв’язку до вул. Набережної, переконаний Олександр Балан.

«Якщо говорити про розбудову Набережної, в цей житловий район треба буде пускати громадський транспорт, ті ж тролейбуси. Та як? Тролейбус туди вже не пройде. Так ця маленька містобудівельна помилка з визначенням «червоних ліній» привела до великих проблем в організації транспортної схеми цього району», – архітектор вказує на будинок, зведений на розі вулиць Словацького та Шевченка, де кафе «Шоу Базилік».

«Із містобудівельної з точки зору, ця споруда вписана в структуру міста абсолютно безграмотно. І це помилка не тільки архітектора - проектувальника будинку (хоча є і його вклад), а в першу чергу головного архітектора міста, який мав правильно написати містобудівні умови і обмеження, що задавали проектувальнику параметри споруди, лінію забудови тощо. Цей будинок висунули на тротуар, замість того, щоб відступити хоча б на 1,5-2 метри від дороги», – каже Балан.


7. ВТРАТА ПОЗИЦІЇ ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ

Олекспандр Балан переконаний: міській владі треба більш системно та стратегічно підійти до вирішення інфраструктурних проблем, аби в майбутньому не втратити ролі обласного центру.

«В Україні почалась реформа, пов’язана з об’єднанням територіальних громад, на черзі адміністративна реформа. Думаю, за 2-3 роки почнеться перетягування канатів між областями, бо серед міст регіону обиратимуть новий обласний центр. Областей стане менше», – аналізує архітектор.

На його думку, стратегії розвитку міст будуть впливати на прийняття рішення при порівнянні міст-кандидатів.

«За якими критеріями будуть оцінювати міста: транспорт, зв’язок чи щось інше? Що можна зробити, щоб покращити рейтинг? Треба поставити мету, знайти засоби, передбачити фінансування, підготувати хоча б орієнтовний календарний план, щоб до того моменту, коли в рамках адміністративної реформи обиратимуть найоптимальніший варіант, мати результат. Прогнозований. А не розводити руками і не спиратись на емоції», – радить Балан.